-1-
іменник жіночого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний га́дина га́дини
родовий га́дини га́дин
давальний га́дині га́динам
знахідний га́дину га́дини, га́дин
орудний га́диною га́динами
місцевий на/у га́дині на/у га́динах
кличний га́дино га́дини

Словник синонімів

НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬпідсил. розм.,ПАРАЗИ́Тпідсил. розм.;ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КАпідсил. (лайл. і зневажл. - про злу, підступну людину); КА́ПОСНИКрозм.,ПА́КОСНИК[ПА́КІСНИК]розм. (той, хто робить негідні, безчесні вчинки); ПА́ДЛО, ПАДЛЮ́КА, ПАРШИ́ВЕЦЬ, ПАСКУ́ДА, ПАСКУ́ДНИК, ПЛЮГА́ВЕЦЬ, СОБА́КА, ПЕС, СТЕ́РВО, СУПОСТА́Тзаст.,ШИ́БЕНИКзаст. (ужив. як лайливе слово); СВИНЯ́лайл.,СВИНЮ́КА[СВИНЯ́КА]підсил. лайл. (про непорядну, нечемну, невдячну людину); ЛЕДА́ЩО, БЕЗБО́ЖНИК, НЕ́ХРИСТ, БУСУРМА́Н[БУСУРМЕ́Н], НЕВІ́РА, НЕДО́ВІРОК, НЕЧЕСТИ́ВЕЦЬ, БАЙСТРЮ́К, БАЙСТРЯ́, БАРБО́С, БОСЯ́К (ужив. лайливо щодо людини, поведінка, вчинки якої сприймаються негативно, несхвально, - з метою образити її, показати свою зневагу до неї). На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив. Мерзотник - і все! Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Журахович); - А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв? А з ким мені жити, коли в мене син - поганець? (Григорій Тютюнник); - Чого ж ви, кажу, одразу його не поклали? "Ліжок не вистачає..." Серця в тебе не вистачає, а не ліжок! ..Нема нікому й поскаржитись на них, паразитів... (О. Гончар); Якась-таки личина донесла комендантові (Ю. Збанацький); [Олекса:] Не козак ти, не лицар! Ти гадюка, злодій ти!! (С. Васильченко); - То ти знущаєшся з мене, гад?! - прошепотів Іван Ілліч (Є. Гуцало); - Топись, топись, одною гадиною менше буде, - припрошувала її з берега Орися (Григорій Тютюнник); [Лукерія Степанівна:] Іч, яку зміюку вивчили собі на радість! (М. Кропивницький); - Пакосник ти паскудний! Плюгавець! Загладиш ти в нас сьогодні увесь сором, що наробив товариству (П. Куліш); - Ах ти ж падло заморське! Ах ти ж... - і жінка сказала все, що думала про цього німця (О. Ільченко); - Аж дивно, як це я раніше не зрозуміла, що ви падлюка (В. Собко); - Ти тямиш, паршивцю, що говориш?! - одним краєм прикусив зуби Созоненко (М. Стельмах); Кругом паскуда! Чому ж його не так зовуть! Чому на його не плюють? Чому не топчуть!! (Т. Шевченко); - Що ж сей паскудник учинив? - став ізнов глаголати батько Пугач до громади (П. Куліш); - Собака, - вилаявся дід і блиснув своїми.. очима у бік уланів (Д. Бедзик); По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (М. Бажан); - Краще вмерти героєм, аніж стервом жити, зрадивши вітчизну (І. Ле); - І на оновленій землі Врага не буде, супостата (Т. Шевченко); Як зобачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця, наче її полум’я обхопило: - ..Шибеник! Злодюга! (Марко Вовчок); - Свиня, - кинув він Гнатові, коли вони від’їхали на бокову стежку. - Отакого старого чоловіка - і то не пожалів (Григорій Тютюнник); Сказали б раніше, нізащо Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Л. Первомайський); - Хай знають, нехристи, де правда! Коли вона є, то для всіх хай буде рівна (Панас Мирний); - Ванюшко, що ж це ти, бусурмане, цураєшся дядька Ларивона?.. (В. Логвиненко); Назустріч дідусь ідесумний-сумний, пішки повертається до себе..: "Якийсь недовірок велосипед украв.." (О. Гончар); На тій Україні.. Байстрюки Єкатерини Сараною сіли (Т. Шевченко); [Дуга (виймає складену вчетверо листівку):] Ось... Якийсь барбос на тинах порозклеював (Ю. Мокрієв); За хвилю виносить [Прокіп].. сідло і.. мчить у Троянівку, щоб не спати в одній хаті з таким босяком, як Тимко (Григорій Тютюнник). - Пор. безсоро́мник, на́волоч, недо́людок.
ПЛАЗУ́Н (тварина), ПЛАЗрідше,РЕПТИ́ЛІЯзоол.;ГАДрозм.,ГА́ДИНАрозм.,ГИДЬрозм. (перев. про змій). Плазуни, в тому числі гекони, не мають постійної температури тіла (з журналу); Розвіявся димок, і перед нами Якогось плаза тіло клубочилось В агонії (М. Рильський); Динозаврів завжди відносили до рептилій, тож учені й вважали їх холоднокровними - як сучасних змій і ящірок (з журналу); Сичання гадів не страшне орлам! (В. Сосюра); - Виходь із сієї пакосної ямки. Тут тілько б гадині жити, а не чоловікові (П. Куліш); - Спросоння пащеку розкрила [гадюка], - і отець Миколай,стараючись, показав губами і обличчям, як ота гидь, що так налякала його, перехнябила у сні пащеку (М. Стельмах).

Словник фразеологізмів

гадю́ка (га́дина) ссе ко́ло се́рця у кого. Хто-небудь постійно переживає, непокоїться, мучиться у зв’язку з чимсь. Гадюка ссе коло серця у матері — не спить, переживає вона за сина (З газети).

підколо́дна (потайна́) гадю́ка (га́дина); підколо́дний (потайни́й) гад, лайл. Підступна, зловмисна людина. — Хіба ж ти людина! Кидався до неї з кулаками. А вона тільки плечем поведе, сміється, гадюка підколодна (Н. Рибак); Іду я — і дихати мені важко.., і вогонь пече мені в грудях, наскрізь пропікає. Чекай-но, знайду я тебе, знайду, потайна гадюко (С. Журахович); — Сам де ошивався? По тилах, по базах? Гад ти підколодний, ще знайдеться на тебе управа! (Є. Гуцало).

підколо́дна (потайна́) гадю́ка (га́дина); підколо́дний (потайни́й) гад, лайл. Підступна, зловмисна людина. — Хіба ж ти людина! Кидався до неї з кулаками. А вона тільки плечем поведе, сміється, гадюка підколодна (Н. Рибак); Іду я — і дихати мені важко.., і вогонь пече мені в грудях, наскрізь пропікає. Чекай-но, знайду я тебе, знайду, потайна гадюко (С. Журахович); — Сам де ошивався? По тилах, по базах? Гад ти підколодний, ще знайдеться на тебе управа! (Є. Гуцало).

пригрі́ти гадю́ку (га́дину, га́да і т. ін.) на гру́дях (у па́зусі, за па́зухою і т. ін.), грубо. Виявити турботу, піклування про того, хто потім віддячує злом; помилитися в комусь. Оленчук, що стояв осторонь, піймав на собі гострий Килигеїв погляд: “Так оце воно таке, твоє благородіє? Пригрів на грудях гадюку?(О. Гончар); [Андрій:] Не оступавсь би за його [за нього]. А то, бач, пригрів гадюку у пазусі, вона й укусила (М. Костомаров); Вихор сплюнув і гірко вилаявся: — Пригріли гада за пазухою! (В. Кучер). пригрі́ти га́дину. Це гадина, котру ми пригріли,— мовив, зітхнувши, кооператор (В. Підмогильний).

пригрі́ти гадю́ку (га́дину, га́да і т. ін.) на гру́дях (у па́зусі, за па́зухою і т. ін.), грубо. Виявити турботу, піклування про того, хто потім віддячує злом; помилитися в комусь. Оленчук, що стояв осторонь, піймав на собі гострий Килигеїв погляд: “Так оце воно таке, твоє благородіє? Пригрів на грудях гадюку?(О. Гончар); [Андрій:] Не оступавсь би за його [за нього]. А то, бач, пригрів гадюку у пазусі, вона й укусила (М. Костомаров); Вихор сплюнув і гірко вилаявся: — Пригріли гада за пазухою! (В. Кучер). пригрі́ти га́дину. Це гадина, котру ми пригріли,— мовив, зітхнувши, кооператор (В. Підмогильний).

пригрі́ти гадю́ку (га́дину, га́да і т. ін.) на гру́дях (у па́зусі, за па́зухою і т. ін.), грубо. Виявити турботу, піклування про того, хто потім віддячує злом; помилитися в комусь. Оленчук, що стояв осторонь, піймав на собі гострий Килигеїв погляд: “Так оце воно таке, твоє благородіє? Пригрів на грудях гадюку?(О. Гончар); [Андрій:] Не оступавсь би за його [за нього]. А то, бач, пригрів гадюку у пазусі, вона й укусила (М. Костомаров); Вихор сплюнув і гірко вилаявся: — Пригріли гада за пазухою! (В. Кучер). пригрі́ти га́дину. Це гадина, котру ми пригріли,— мовив, зітхнувши, кооператор (В. Підмогильний).

пригрі́ти гадю́ку (га́дину, га́да і т. ін.) на гру́дях (у па́зусі, за па́зухою і т. ін.), грубо. Виявити турботу, піклування про того, хто потім віддячує злом; помилитися в комусь. Оленчук, що стояв осторонь, піймав на собі гострий Килигеїв погляд: “Так оце воно таке, твоє благородіє? Пригрів на грудях гадюку?(О. Гончар); [Андрій:] Не оступавсь би за його [за нього]. А то, бач, пригрів гадюку у пазусі, вона й укусила (М. Костомаров); Вихор сплюнув і гірко вилаявся: — Пригріли гада за пазухою! (В. Кучер). пригрі́ти га́дину. Це гадина, котру ми пригріли,— мовив, зітхнувши, кооператор (В. Підмогильний).