-1-
дієслово недоконаного виду
(думати)

Словник відмінків

Інфінітив гада́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гада́ймо
2 особа гада́й гада́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гада́тиму гада́тимемо, гада́тимем
2 особа гада́тимеш гада́тимете
3 особа гада́тиме гада́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гада́ю гада́ємо, гада́єм
2 особа гада́єш гада́єте
3 особа гада́є гада́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гада́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гада́в гада́ли
жін. р. гада́ла
сер. р. гада́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гада́вши
Інфінітив гада́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гада́ймо
2 особа гада́й гада́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гада́тиму гада́тимемо, гада́тимем
2 особа гада́тимеш гада́тимете
3 особа гада́тиме гада́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гада́ю гада́ємо, гада́єм
2 особа гада́єш гада́єте
3 особа гада́є гада́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гада́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гада́в гада́ли
жін. р. гада́ла
сер. р. гада́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гада́вши

Словник синонімів

ВВАЖА́ТИ[УВАЖА́ТИ]перев. із спол. що (мати певну думку), ДУ́МАТИ, ГАДА́ТИ, ПОМИШЛЯ́ТИ, ПОКЛАДА́ТИ, МИ́СЛИТИрозм.; ДОПУСКА́ТИ, ПРИПУСКА́ТИ (вважати за можливе). - Док.: поду́мати, поми́слити, покла́сти, допусти́ти, припусти́ти. - Наш колектив вважає, що доноси принижують людину (О. Гончар); Так, ти стаєш мені на дорозі і уважаєш, що маєш на мене право (М. Коцюбинський); Мати вже зараз думає, що його хто-небудь з багачів.. скривдив (Марко Вовчок); Тимко ще трохи чекав, гадаючи, що, може, вона вийде (Григорій Тютюнник); Не помисли.., Що до тебе я став не таким (М. Старицький); Товариство [Кирило-Мефодіївське] покладало, що перше всього треба кріпакам дати волю (Панас Мирний); - Їй-богу, Семен розумніший, ніж я мислив (М. Коцюбинський); Не допускаючи цього, він, проте, іноді помірковував, що.. його вб’ють і тоді Орися вийде заміж за іншого (Григорій Тютюнник); Тільки короткозорі можуть припускати, що всі чари жінки - у зовнішній красі чи модному платті (Ірина Вільде).
ДУ́МАТИщо, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ[МА́ТИ НА МИ́СЛІ][МА́ТИ В МИ́СЛІі т. ін.]що, МА́ТИ ГА́ДКУпро кого-що,ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИрозм.; МІРКУВА́ТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗГА́ДУВАТИ, РОЗМИШЛЯ́ТИ, РОЗМИ́СЛЮВАТИ, МІЗКУВА́ТИрозм.,РОЗДУ́МУВАТИСЯрозм.,РОЗУМУВА́ТИрозм.,МЕТИКУВА́ТИрозм.,КУМЕ́КАТИрозм.,МИКИ́ТИТИрозм.,РОЗКИДА́ТИперев. із сл. розумом, умом і т. ін.,розм.,КМІТИ́ТИ[КМЕТИ́ТИ]розм.,КМІТУВА́ТИ[КМЕТУВА́ТИ]розм.,ГАДКУВА́ТИдіал.,МУСУВА́ТИдіал. (перев. без додатка - заглиблюватися в якісь думки, зважуючи, враховуючи всі деталі); НОСИ́ТИСЯз чим, розм. (приділяти надто багато уваги чомусь). - Док.: поду́мати, погада́ти, поми́слити, зміркува́ти, розміркува́ти, розми́слити, помізкува́ти, пометикува́ти, покуме́кати, розки́нути, подиви́тисярозм. - Нема тобі чого думати та гадати. Гаятись тепер небезпечно.., їдь і не сперечайся! (І. Нечуй-Левицький); Те, чого Левенець не мав і в думці, Самусь уже знав, як таблицю множення (П. Загребельний); Ченці і барони Розвернулись у будинках І гадки не мають - Бенкетують (Т. Шевченко); Еней один за всіх не спав; Він думав, мислив, умудрявся, Як Турна-ворога побить (І. Котляревський); Не візьму Марти я й сам, - помишляю (Марко Вовчок); Почав [Лазаревський] міркувати, чим і як допомогти Тарасу Григоровичу (З. Тулуб); Роздумуючи та розмірковуючи, вийшли наші друзі бруківкою за село (Д. Бедзик); Об чім же вона там не думала?.. об чім не розмишляла?.. чого то не розгадувала?.. (Г. Квітка-Основ’яненко); Розмислюючи, давав [Вишневецький] накази (І. Ле); З якогось часу Миколі починало подобатись мізкувати над задачками (Ю. Мушкетик); Частенько-часто, сидячи поруч із дівчиною, роздумувався він про свою жінку (Марко Вовчок); Сидячи вечорами в своїй кімнаті, самотній і худий, Льова Роттер отак невесело розумував (В. Підмогильний); Сидю я самотою в хаті та вже метикую: чи й, справді, не розлучиться мені з чоловіком? (А. Кримський); - Моя це і єсть пропозиція про червоний прапор; - от нехай Максим скаже: кумекали ми з ним про це ще в потаємному гуртку (Ю. Смолич); "Що робить?" - микитив наш Клим Нетудихата (С. Олійник); Дружина лише вражено зітхала, в душі горда за чоловіка, що вільно розкидав умом, удався на складні міркування (К. Гордієнко); - Як би вислизнути з-під ласкавої опіки? - кмітували друзі (Я. Качура); Він не тямив себе і, гадкую, не пам’ятає, що кричав тоді (В. Дрозд); Довго він мусував про своє безталання (Словник Б. Грінченка); Чого ж триматись, чого ж мучитись, чого ж у сутінках носитися з болісними думками й догадками? (М. Стельмах); - Чіпко!.. - молила вона. - Покинь [розбій].. - Побачу, Галю. Подивлюся... (Панас Мирний). - Пор. обду́мувати.
МРІ́ЯТИ (створювати в уяві образ когось, чогось, поринати в мрії; прагнути в думках до когось, чогось), МА́РИТИ, ГАДА́ТИ, СНИ́ТИ, МРІ́ТИрозм.;ФАНТАЗУВА́ТИ (поринати в фантазії). Галина перед війною мріяла поступити в кіностудію (А. Шиян); Ходив Грицько і марив про те, як колись признаються вони одне одному в коханні (С. Васильченко); Повертався з чужими, Гадав всю дорогу, Як матусю ріднесеньку Стріну край порогу (П. Грабовський); Куриленко з тої ночі, коли зазнав нападу у вербах, ніби втеряв розум і снив Одаркою (І. Ле); Недарма мріла матінка І наяву і в снах, Що вийде син із затінку На сонце, як весна (М. Шпак); Сев почав фантазувати про далекі острови, про голих чорних королів і високі зелені пальми (Ю. Яновський). - Пор. вимрі́ювати.
НАДІ́ЯТИСЯна що, з інфін., із спол. що (вважати ймовірним здійснення чогось бажаного, мати надію на що-небудь),ГАДА́ТИз інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін.,ДУ́МАТИз інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін.,ДУ́МАТИ Й ГАДА́ТИперев. при запереченні, розм.;СПОДІВА́ТИСЯ, СПОДІВА́ТИ заст. (з більшою певністю і на бажаніші результати);УПОВА́ТИ[ВПОВА́ТИ] на що, із спол. що, заст., уроч. (твердо надіятися);РОЗРАХО́ВУВАТИ на кого-що,РАХУВА́ТИ на що, розм.,БИ́ТИна кого-що, розм. (на основі яких-небудь міркувань); ВА́ЖИТИна кого - що (сподіваючись мати своїм). Ні на що вже надіятись! Попропадало усе і на полі і по вгородам [городах] (Г. Квітка-Основ’яненко); Сайгор даремно гадав заснути - не міг (М. Хвильовий); Не думав і не гадав зустріти тут приятеля; Він сподівався дістати од тіток двоє сіл після їх смерті (І. Нечуй-Левицький); - Недобре чинити таке, гетьмане, - з докором проказав Демид, - уповали на тебе, як на батька рідного... (Н. Рибак); - Хто може розраховувати на більші матеріальні блага? (Є. Гуцало); Правда, і Алі, і Фатьма.. не знали стежок і легко могли заблудитися в їх лабіринті - і на це рахувала погоня (М. Коцюбинський); - Брат старший від мене, може, бив на мої гроші, що я з полку принесу (Ганна Барвінок); Мотря важить на іншого... на того Гайдученка (Марко Вовчок).
ВВАЖА́ТИ[УВАЖА́ТИ]перев. із спол. що (мати певну думку), ДУ́МАТИ, ГАДА́ТИ, ПОМИШЛЯ́ТИ, ПОКЛАДА́ТИ, МИ́СЛИТИрозм.; ДОПУСКА́ТИ, ПРИПУСКА́ТИ (вважати за можливе). - Док.: поду́мати, поми́слити, покла́сти, допусти́ти, припусти́ти. - Наш колектив вважає, що доноси принижують людину (О. Гончар); Так, ти стаєш мені на дорозі і уважаєш, що маєш на мене право (М. Коцюбинський); Мати вже зараз думає, що його хто-небудь з багачів.. скривдив (Марко Вовчок); Тимко ще трохи чекав, гадаючи, що, може, вона вийде (Григорій Тютюнник); Не помисли.., Що до тебе я став не таким (М. Старицький); Товариство [Кирило-Мефодіївське] покладало, що перше всього треба кріпакам дати волю (Панас Мирний); - Їй-богу, Семен розумніший, ніж я мислив (М. Коцюбинський); Не допускаючи цього, він, проте, іноді помірковував, що.. його вб’ють і тоді Орися вийде заміж за іншого (Григорій Тютюнник); Тільки короткозорі можуть припускати, що всі чари жінки - у зовнішній красі чи модному платті (Ірина Вільде).
ДУ́МАТИщо, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ[МА́ТИ НА МИ́СЛІ][МА́ТИ В МИ́СЛІі т. ін.]що, МА́ТИ ГА́ДКУпро кого-що,ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИрозм.; МІРКУВА́ТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗГА́ДУВАТИ, РОЗМИШЛЯ́ТИ, РОЗМИ́СЛЮВАТИ, МІЗКУВА́ТИрозм.,РОЗДУ́МУВАТИСЯрозм.,РОЗУМУВА́ТИрозм.,МЕТИКУВА́ТИрозм.,КУМЕ́КАТИрозм.,МИКИ́ТИТИрозм.,РОЗКИДА́ТИперев. із сл. розумом, умом і т. ін.,розм.,КМІТИ́ТИ[КМЕТИ́ТИ]розм.,КМІТУВА́ТИ[КМЕТУВА́ТИ]розм.,ГАДКУВА́ТИдіал.,МУСУВА́ТИдіал. (перев. без додатка - заглиблюватися в якісь думки, зважуючи, враховуючи всі деталі); НОСИ́ТИСЯз чим, розм. (приділяти надто багато уваги чомусь). - Док.: поду́мати, погада́ти, поми́слити, зміркува́ти, розміркува́ти, розми́слити, помізкува́ти, пометикува́ти, покуме́кати, розки́нути, подиви́тисярозм. - Нема тобі чого думати та гадати. Гаятись тепер небезпечно.., їдь і не сперечайся! (І. Нечуй-Левицький); Те, чого Левенець не мав і в думці, Самусь уже знав, як таблицю множення (П. Загребельний); Ченці і барони Розвернулись у будинках І гадки не мають - Бенкетують (Т. Шевченко); Еней один за всіх не спав; Він думав, мислив, умудрявся, Як Турна-ворога побить (І. Котляревський); Не візьму Марти я й сам, - помишляю (Марко Вовчок); Почав [Лазаревський] міркувати, чим і як допомогти Тарасу Григоровичу (З. Тулуб); Роздумуючи та розмірковуючи, вийшли наші друзі бруківкою за село (Д. Бедзик); Об чім же вона там не думала?.. об чім не розмишляла?.. чого то не розгадувала?.. (Г. Квітка-Основ’яненко); Розмислюючи, давав [Вишневецький] накази (І. Ле); З якогось часу Миколі починало подобатись мізкувати над задачками (Ю. Мушкетик); Частенько-часто, сидячи поруч із дівчиною, роздумувався він про свою жінку (Марко Вовчок); Сидячи вечорами в своїй кімнаті, самотній і худий, Льова Роттер отак невесело розумував (В. Підмогильний); Сидю я самотою в хаті та вже метикую: чи й, справді, не розлучиться мені з чоловіком? (А. Кримський); - Моя це і єсть пропозиція про червоний прапор; - от нехай Максим скаже: кумекали ми з ним про це ще в потаємному гуртку (Ю. Смолич); "Що робить?" - микитив наш Клим Нетудихата (С. Олійник); Дружина лише вражено зітхала, в душі горда за чоловіка, що вільно розкидав умом, удався на складні міркування (К. Гордієнко); - Як би вислизнути з-під ласкавої опіки? - кмітували друзі (Я. Качура); Він не тямив себе і, гадкую, не пам’ятає, що кричав тоді (В. Дрозд); Довго він мусував про своє безталання (Словник Б. Грінченка); Чого ж триматись, чого ж мучитись, чого ж у сутінках носитися з болісними думками й догадками? (М. Стельмах); - Чіпко!.. - молила вона. - Покинь [розбій].. - Побачу, Галю. Подивлюся... (Панас Мирний). - Пор. обду́мувати.
МРІ́ЯТИ (створювати в уяві образ когось, чогось, поринати в мрії; прагнути в думках до когось, чогось), МА́РИТИ, ГАДА́ТИ, СНИ́ТИ, МРІ́ТИрозм.;ФАНТАЗУВА́ТИ (поринати в фантазії). Галина перед війною мріяла поступити в кіностудію (А. Шиян); Ходив Грицько і марив про те, як колись признаються вони одне одному в коханні (С. Васильченко); Повертався з чужими, Гадав всю дорогу, Як матусю ріднесеньку Стріну край порогу (П. Грабовський); Куриленко з тої ночі, коли зазнав нападу у вербах, ніби втеряв розум і снив Одаркою (І. Ле); Недарма мріла матінка І наяву і в снах, Що вийде син із затінку На сонце, як весна (М. Шпак); Сев почав фантазувати про далекі острови, про голих чорних королів і високі зелені пальми (Ю. Яновський). - Пор. вимрі́ювати.
НАДІ́ЯТИСЯна що, з інфін., із спол. що (вважати ймовірним здійснення чогось бажаного, мати надію на що-небудь),ГАДА́ТИз інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін.,ДУ́МАТИз інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін.,ДУ́МАТИ Й ГАДА́ТИперев. при запереченні, розм.;СПОДІВА́ТИСЯ, СПОДІВА́ТИ заст. (з більшою певністю і на бажаніші результати);УПОВА́ТИ[ВПОВА́ТИ] на що, із спол. що, заст., уроч. (твердо надіятися);РОЗРАХО́ВУВАТИ на кого-що,РАХУВА́ТИ на що, розм.,БИ́ТИна кого-що, розм. (на основі яких-небудь міркувань); ВА́ЖИТИна кого - що (сподіваючись мати своїм). Ні на що вже надіятись! Попропадало усе і на полі і по вгородам [городах] (Г. Квітка-Основ’яненко); Сайгор даремно гадав заснути - не міг (М. Хвильовий); Не думав і не гадав зустріти тут приятеля; Він сподівався дістати од тіток двоє сіл після їх смерті (І. Нечуй-Левицький); - Недобре чинити таке, гетьмане, - з докором проказав Демид, - уповали на тебе, як на батька рідного... (Н. Рибак); - Хто може розраховувати на більші матеріальні блага? (Є. Гуцало); Правда, і Алі, і Фатьма.. не знали стежок і легко могли заблудитися в їх лабіринті - і на це рахувала погоня (М. Коцюбинський); - Брат старший від мене, може, бив на мої гроші, що я з полку принесу (Ганна Барвінок); Мотря важить на іншого... на того Гайдученка (Марко Вовчок).
-2-
дієслово недоконаного виду
(ворожити) [рідко]

Словник відмінків

Інфінітив гада́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гада́ймо
2 особа гада́й гада́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гада́тиму гада́тимемо, гада́тимем
2 особа гада́тимеш гада́тимете
3 особа гада́тиме гада́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гада́ю гада́ємо, гада́єм
2 особа гада́єш гада́єте
3 особа гада́є гада́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гада́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гада́в гада́ли
жін. р. гада́ла
сер. р. гада́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гада́вши
Інфінітив гада́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гада́ймо
2 особа гада́й гада́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гада́тиму гада́тимемо, гада́тимем
2 особа гада́тимеш гада́тимете
3 особа гада́тиме гада́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гада́ю гада́ємо, гада́єм
2 особа гада́єш гада́єте
3 особа гада́є гада́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гада́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гада́в гада́ли
жін. р. гада́ла
сер. р. гада́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гада́вши

Словник синонімів

ВВАЖА́ТИ[УВАЖА́ТИ]перев. із спол. що (мати певну думку), ДУ́МАТИ, ГАДА́ТИ, ПОМИШЛЯ́ТИ, ПОКЛАДА́ТИ, МИ́СЛИТИрозм.; ДОПУСКА́ТИ, ПРИПУСКА́ТИ (вважати за можливе). - Док.: поду́мати, поми́слити, покла́сти, допусти́ти, припусти́ти. - Наш колектив вважає, що доноси принижують людину (О. Гончар); Так, ти стаєш мені на дорозі і уважаєш, що маєш на мене право (М. Коцюбинський); Мати вже зараз думає, що його хто-небудь з багачів.. скривдив (Марко Вовчок); Тимко ще трохи чекав, гадаючи, що, може, вона вийде (Григорій Тютюнник); Не помисли.., Що до тебе я став не таким (М. Старицький); Товариство [Кирило-Мефодіївське] покладало, що перше всього треба кріпакам дати волю (Панас Мирний); - Їй-богу, Семен розумніший, ніж я мислив (М. Коцюбинський); Не допускаючи цього, він, проте, іноді помірковував, що.. його вб’ють і тоді Орися вийде заміж за іншого (Григорій Тютюнник); Тільки короткозорі можуть припускати, що всі чари жінки - у зовнішній красі чи модному платті (Ірина Вільде).
ДУ́МАТИщо, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ[МА́ТИ НА МИ́СЛІ][МА́ТИ В МИ́СЛІі т. ін.]що, МА́ТИ ГА́ДКУпро кого-що,ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИрозм.; МІРКУВА́ТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗГА́ДУВАТИ, РОЗМИШЛЯ́ТИ, РОЗМИ́СЛЮВАТИ, МІЗКУВА́ТИрозм.,РОЗДУ́МУВАТИСЯрозм.,РОЗУМУВА́ТИрозм.,МЕТИКУВА́ТИрозм.,КУМЕ́КАТИрозм.,МИКИ́ТИТИрозм.,РОЗКИДА́ТИперев. із сл. розумом, умом і т. ін.,розм.,КМІТИ́ТИ[КМЕТИ́ТИ]розм.,КМІТУВА́ТИ[КМЕТУВА́ТИ]розм.,ГАДКУВА́ТИдіал.,МУСУВА́ТИдіал. (перев. без додатка - заглиблюватися в якісь думки, зважуючи, враховуючи всі деталі); НОСИ́ТИСЯз чим, розм. (приділяти надто багато уваги чомусь). - Док.: поду́мати, погада́ти, поми́слити, зміркува́ти, розміркува́ти, розми́слити, помізкува́ти, пометикува́ти, покуме́кати, розки́нути, подиви́тисярозм. - Нема тобі чого думати та гадати. Гаятись тепер небезпечно.., їдь і не сперечайся! (І. Нечуй-Левицький); Те, чого Левенець не мав і в думці, Самусь уже знав, як таблицю множення (П. Загребельний); Ченці і барони Розвернулись у будинках І гадки не мають - Бенкетують (Т. Шевченко); Еней один за всіх не спав; Він думав, мислив, умудрявся, Як Турна-ворога побить (І. Котляревський); Не візьму Марти я й сам, - помишляю (Марко Вовчок); Почав [Лазаревський] міркувати, чим і як допомогти Тарасу Григоровичу (З. Тулуб); Роздумуючи та розмірковуючи, вийшли наші друзі бруківкою за село (Д. Бедзик); Об чім же вона там не думала?.. об чім не розмишляла?.. чого то не розгадувала?.. (Г. Квітка-Основ’яненко); Розмислюючи, давав [Вишневецький] накази (І. Ле); З якогось часу Миколі починало подобатись мізкувати над задачками (Ю. Мушкетик); Частенько-часто, сидячи поруч із дівчиною, роздумувався він про свою жінку (Марко Вовчок); Сидячи вечорами в своїй кімнаті, самотній і худий, Льова Роттер отак невесело розумував (В. Підмогильний); Сидю я самотою в хаті та вже метикую: чи й, справді, не розлучиться мені з чоловіком? (А. Кримський); - Моя це і єсть пропозиція про червоний прапор; - от нехай Максим скаже: кумекали ми з ним про це ще в потаємному гуртку (Ю. Смолич); "Що робить?" - микитив наш Клим Нетудихата (С. Олійник); Дружина лише вражено зітхала, в душі горда за чоловіка, що вільно розкидав умом, удався на складні міркування (К. Гордієнко); - Як би вислизнути з-під ласкавої опіки? - кмітували друзі (Я. Качура); Він не тямив себе і, гадкую, не пам’ятає, що кричав тоді (В. Дрозд); Довго він мусував про своє безталання (Словник Б. Грінченка); Чого ж триматись, чого ж мучитись, чого ж у сутінках носитися з болісними думками й догадками? (М. Стельмах); - Чіпко!.. - молила вона. - Покинь [розбій].. - Побачу, Галю. Подивлюся... (Панас Мирний). - Пор. обду́мувати.
МРІ́ЯТИ (створювати в уяві образ когось, чогось, поринати в мрії; прагнути в думках до когось, чогось), МА́РИТИ, ГАДА́ТИ, СНИ́ТИ, МРІ́ТИрозм.;ФАНТАЗУВА́ТИ (поринати в фантазії). Галина перед війною мріяла поступити в кіностудію (А. Шиян); Ходив Грицько і марив про те, як колись признаються вони одне одному в коханні (С. Васильченко); Повертався з чужими, Гадав всю дорогу, Як матусю ріднесеньку Стріну край порогу (П. Грабовський); Куриленко з тої ночі, коли зазнав нападу у вербах, ніби втеряв розум і снив Одаркою (І. Ле); Недарма мріла матінка І наяву і в снах, Що вийде син із затінку На сонце, як весна (М. Шпак); Сев почав фантазувати про далекі острови, про голих чорних королів і високі зелені пальми (Ю. Яновський). - Пор. вимрі́ювати.
НАДІ́ЯТИСЯна що, з інфін., із спол. що (вважати ймовірним здійснення чогось бажаного, мати надію на що-небудь),ГАДА́ТИз інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін.,ДУ́МАТИз інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін.,ДУ́МАТИ Й ГАДА́ТИперев. при запереченні, розм.;СПОДІВА́ТИСЯ, СПОДІВА́ТИ заст. (з більшою певністю і на бажаніші результати);УПОВА́ТИ[ВПОВА́ТИ] на що, із спол. що, заст., уроч. (твердо надіятися);РОЗРАХО́ВУВАТИ на кого-що,РАХУВА́ТИ на що, розм.,БИ́ТИна кого-що, розм. (на основі яких-небудь міркувань); ВА́ЖИТИна кого - що (сподіваючись мати своїм). Ні на що вже надіятись! Попропадало усе і на полі і по вгородам [городах] (Г. Квітка-Основ’яненко); Сайгор даремно гадав заснути - не міг (М. Хвильовий); Не думав і не гадав зустріти тут приятеля; Він сподівався дістати од тіток двоє сіл після їх смерті (І. Нечуй-Левицький); - Недобре чинити таке, гетьмане, - з докором проказав Демид, - уповали на тебе, як на батька рідного... (Н. Рибак); - Хто може розраховувати на більші матеріальні блага? (Є. Гуцало); Правда, і Алі, і Фатьма.. не знали стежок і легко могли заблудитися в їх лабіринті - і на це рахувала погоня (М. Коцюбинський); - Брат старший від мене, може, бив на мої гроші, що я з полку принесу (Ганна Барвінок); Мотря важить на іншого... на того Гайдученка (Марко Вовчок).
ВВАЖА́ТИ[УВАЖА́ТИ]перев. із спол. що (мати певну думку), ДУ́МАТИ, ГАДА́ТИ, ПОМИШЛЯ́ТИ, ПОКЛАДА́ТИ, МИ́СЛИТИрозм.; ДОПУСКА́ТИ, ПРИПУСКА́ТИ (вважати за можливе). - Док.: поду́мати, поми́слити, покла́сти, допусти́ти, припусти́ти. - Наш колектив вважає, що доноси принижують людину (О. Гончар); Так, ти стаєш мені на дорозі і уважаєш, що маєш на мене право (М. Коцюбинський); Мати вже зараз думає, що його хто-небудь з багачів.. скривдив (Марко Вовчок); Тимко ще трохи чекав, гадаючи, що, може, вона вийде (Григорій Тютюнник); Не помисли.., Що до тебе я став не таким (М. Старицький); Товариство [Кирило-Мефодіївське] покладало, що перше всього треба кріпакам дати волю (Панас Мирний); - Їй-богу, Семен розумніший, ніж я мислив (М. Коцюбинський); Не допускаючи цього, він, проте, іноді помірковував, що.. його вб’ють і тоді Орися вийде заміж за іншого (Григорій Тютюнник); Тільки короткозорі можуть припускати, що всі чари жінки - у зовнішній красі чи модному платті (Ірина Вільде).
ДУ́МАТИщо, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ[МА́ТИ НА МИ́СЛІ][МА́ТИ В МИ́СЛІі т. ін.]що, МА́ТИ ГА́ДКУпро кого-що,ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИрозм.; МІРКУВА́ТИ, РОЗМІРКО́ВУВАТИ, РОЗДУ́МУВАТИ, РОЗГА́ДУВАТИ, РОЗМИШЛЯ́ТИ, РОЗМИ́СЛЮВАТИ, МІЗКУВА́ТИрозм.,РОЗДУ́МУВАТИСЯрозм.,РОЗУМУВА́ТИрозм.,МЕТИКУВА́ТИрозм.,КУМЕ́КАТИрозм.,МИКИ́ТИТИрозм.,РОЗКИДА́ТИперев. із сл. розумом, умом і т. ін.,розм.,КМІТИ́ТИ[КМЕТИ́ТИ]розм.,КМІТУВА́ТИ[КМЕТУВА́ТИ]розм.,ГАДКУВА́ТИдіал.,МУСУВА́ТИдіал. (перев. без додатка - заглиблюватися в якісь думки, зважуючи, враховуючи всі деталі); НОСИ́ТИСЯз чим, розм. (приділяти надто багато уваги чомусь). - Док.: поду́мати, погада́ти, поми́слити, зміркува́ти, розміркува́ти, розми́слити, помізкува́ти, пометикува́ти, покуме́кати, розки́нути, подиви́тисярозм. - Нема тобі чого думати та гадати. Гаятись тепер небезпечно.., їдь і не сперечайся! (І. Нечуй-Левицький); Те, чого Левенець не мав і в думці, Самусь уже знав, як таблицю множення (П. Загребельний); Ченці і барони Розвернулись у будинках І гадки не мають - Бенкетують (Т. Шевченко); Еней один за всіх не спав; Він думав, мислив, умудрявся, Як Турна-ворога побить (І. Котляревський); Не візьму Марти я й сам, - помишляю (Марко Вовчок); Почав [Лазаревський] міркувати, чим і як допомогти Тарасу Григоровичу (З. Тулуб); Роздумуючи та розмірковуючи, вийшли наші друзі бруківкою за село (Д. Бедзик); Об чім же вона там не думала?.. об чім не розмишляла?.. чого то не розгадувала?.. (Г. Квітка-Основ’яненко); Розмислюючи, давав [Вишневецький] накази (І. Ле); З якогось часу Миколі починало подобатись мізкувати над задачками (Ю. Мушкетик); Частенько-часто, сидячи поруч із дівчиною, роздумувався він про свою жінку (Марко Вовчок); Сидячи вечорами в своїй кімнаті, самотній і худий, Льова Роттер отак невесело розумував (В. Підмогильний); Сидю я самотою в хаті та вже метикую: чи й, справді, не розлучиться мені з чоловіком? (А. Кримський); - Моя це і єсть пропозиція про червоний прапор; - от нехай Максим скаже: кумекали ми з ним про це ще в потаємному гуртку (Ю. Смолич); "Що робить?" - микитив наш Клим Нетудихата (С. Олійник); Дружина лише вражено зітхала, в душі горда за чоловіка, що вільно розкидав умом, удався на складні міркування (К. Гордієнко); - Як би вислизнути з-під ласкавої опіки? - кмітували друзі (Я. Качура); Він не тямив себе і, гадкую, не пам’ятає, що кричав тоді (В. Дрозд); Довго він мусував про своє безталання (Словник Б. Грінченка); Чого ж триматись, чого ж мучитись, чого ж у сутінках носитися з болісними думками й догадками? (М. Стельмах); - Чіпко!.. - молила вона. - Покинь [розбій].. - Побачу, Галю. Подивлюся... (Панас Мирний). - Пор. обду́мувати.
МРІ́ЯТИ (створювати в уяві образ когось, чогось, поринати в мрії; прагнути в думках до когось, чогось), МА́РИТИ, ГАДА́ТИ, СНИ́ТИ, МРІ́ТИрозм.;ФАНТАЗУВА́ТИ (поринати в фантазії). Галина перед війною мріяла поступити в кіностудію (А. Шиян); Ходив Грицько і марив про те, як колись признаються вони одне одному в коханні (С. Васильченко); Повертався з чужими, Гадав всю дорогу, Як матусю ріднесеньку Стріну край порогу (П. Грабовський); Куриленко з тої ночі, коли зазнав нападу у вербах, ніби втеряв розум і снив Одаркою (І. Ле); Недарма мріла матінка І наяву і в снах, Що вийде син із затінку На сонце, як весна (М. Шпак); Сев почав фантазувати про далекі острови, про голих чорних королів і високі зелені пальми (Ю. Яновський). - Пор. вимрі́ювати.
НАДІ́ЯТИСЯна що, з інфін., із спол. що (вважати ймовірним здійснення чогось бажаного, мати надію на що-небудь),ГАДА́ТИз інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін.,ДУ́МАТИз інфін., із спол. що, часто при запереченні з інфін.,ДУ́МАТИ Й ГАДА́ТИперев. при запереченні, розм.;СПОДІВА́ТИСЯ, СПОДІВА́ТИ заст. (з більшою певністю і на бажаніші результати);УПОВА́ТИ[ВПОВА́ТИ] на що, із спол. що, заст., уроч. (твердо надіятися);РОЗРАХО́ВУВАТИ на кого-що,РАХУВА́ТИ на що, розм.,БИ́ТИна кого-що, розм. (на основі яких-небудь міркувань); ВА́ЖИТИна кого - що (сподіваючись мати своїм). Ні на що вже надіятись! Попропадало усе і на полі і по вгородам [городах] (Г. Квітка-Основ’яненко); Сайгор даремно гадав заснути - не міг (М. Хвильовий); Не думав і не гадав зустріти тут приятеля; Він сподівався дістати од тіток двоє сіл після їх смерті (І. Нечуй-Левицький); - Недобре чинити таке, гетьмане, - з докором проказав Демид, - уповали на тебе, як на батька рідного... (Н. Рибак); - Хто може розраховувати на більші матеріальні блага? (Є. Гуцало); Правда, і Алі, і Фатьма.. не знали стежок і легко могли заблудитися в їх лабіринті - і на це рахувала погоня (М. Коцюбинський); - Брат старший від мене, може, бив на мої гроші, що я з полку принесу (Ганна Барвінок); Мотря важить на іншого... на того Гайдученка (Марко Вовчок).

Словник відмінків

Інфінітив гада́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гада́ймо
2 особа гада́й гада́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гада́тиму гада́тимемо, гада́тимем
2 особа гада́тимеш гада́тимете
3 особа гада́тиме гада́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гада́ю гада́ємо, гада́єм
2 особа гада́єш гада́єте
3 особа гада́є гада́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гада́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гада́в гада́ли
жін. р. гада́ла
сер. р. гада́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гада́вши
Інфінітив гада́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   гада́ймо
2 особа гада́й гада́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа гада́тиму гада́тимемо, гада́тимем
2 особа гада́тимеш гада́тимете
3 особа гада́тиме гада́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа гада́ю гада́ємо, гада́єм
2 особа гада́єш гада́єте
3 особа гада́є гада́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
гада́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. гада́в гада́ли
жін. р. гада́ла
сер. р. гада́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
гада́вши

Словник синонімів

ВОРОЖИ́ТИ (вгадувати що-небудь на картах, воску, по долоні і т. ін.), ГАДА́ТИзаст.;ЗАГА́ДУВАТИ (намагатися знайти відповідь за якимись прикметами). - Коли я була маленькою, то до нас зайшла ворожка-циганка і ворожила мені, що я буду щаслива (В. Гжицький); На далекій вежі видко магів вавілонських, що ворожать на зорях (Леся Українка); Пані сидить і гадає на картах (Марко Вовчок); Ну, Марусю, загадай, Віск на воду виливай; Що там виллється - пізнай, Як живе твій милий (Л. Боровиковський).
ВОРОЖИ́ТИ (вгадувати що-небудь на картах, воску, по долоні і т. ін.), ГАДА́ТИзаст.;ЗАГА́ДУВАТИ (намагатися знайти відповідь за якимись прикметами). - Коли я була маленькою, то до нас зайшла ворожка-циганка і ворожила мені, що я буду щаслива (В. Гжицький); На далекій вежі видко магів вавілонських, що ворожать на зорях (Леся Українка); Пані сидить і гадає на картах (Марко Вовчок); Ну, Марусю, загадай, Віск на воду виливай; Що там виллється - пізнай, Як живе твій милий (Л. Боровиковський).

Словник фразеологізмів

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).

ба́́ба [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). Невідомо, чи відбудеться, здійсниться щось, чи ні; побачимо. Убогий помовчав трохи та й каже: — Хіба убогому і на світі не жити? Е, ні, це ще надвоє баба ворожила (Укр.. казки, легенди..). ба́́бка (бабу́́ся) [ще] на́́двоє ворожи́́ла (гада́́ла). [Василь (до Горпини):] Завтра нас, може, щаслива доля чекає, а не лихо! Завтра, як то кажуть, бабка ще надвоє ворожила! (М. Кропивницький); — Так от передай отій гвардії [Деркачеві], що коли на сівбі ми його перегнали, то на жнивах й поготів ..— Сказати можна,— обережно проговорив юнак...— Тільки це, Миколо Гавриловичу, бабуся ще надвоє гадала (С. Журахович).