-1-
іменник чоловічого роду, істота
(тварина)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гад га́ди
родовий га́да га́дів
давальний га́дові, га́ду га́дам
знахідний га́да га́ди, га́дів
орудний га́дом га́дами
місцевий на/у га́дові, га́ді на/у га́дах
кличний га́де га́ди

Словник синонімів

НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬпідсил. розм.,ПАРАЗИ́Тпідсил. розм.;ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КАпідсил. (лайл. і зневажл. - про злу, підступну людину); КА́ПОСНИКрозм.,ПА́КОСНИК[ПА́КІСНИК]розм. (той, хто робить негідні, безчесні вчинки); ПА́ДЛО, ПАДЛЮ́КА, ПАРШИ́ВЕЦЬ, ПАСКУ́ДА, ПАСКУ́ДНИК, ПЛЮГА́ВЕЦЬ, СОБА́КА, ПЕС, СТЕ́РВО, СУПОСТА́Тзаст.,ШИ́БЕНИКзаст. (ужив. як лайливе слово); СВИНЯ́лайл.,СВИНЮ́КА[СВИНЯ́КА]підсил. лайл. (про непорядну, нечемну, невдячну людину); ЛЕДА́ЩО, БЕЗБО́ЖНИК, НЕ́ХРИСТ, БУСУРМА́Н[БУСУРМЕ́Н], НЕВІ́РА, НЕДО́ВІРОК, НЕЧЕСТИ́ВЕЦЬ, БАЙСТРЮ́К, БАЙСТРЯ́, БАРБО́С, БОСЯ́К (ужив. лайливо щодо людини, поведінка, вчинки якої сприймаються негативно, несхвально, - з метою образити її, показати свою зневагу до неї). На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив. Мерзотник - і все! Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Журахович); - А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв? А з ким мені жити, коли в мене син - поганець? (Григорій Тютюнник); - Чого ж ви, кажу, одразу його не поклали? "Ліжок не вистачає..." Серця в тебе не вистачає, а не ліжок! ..Нема нікому й поскаржитись на них, паразитів... (О. Гончар); Якась-таки личина донесла комендантові (Ю. Збанацький); [Олекса:] Не козак ти, не лицар! Ти гадюка, злодій ти!! (С. Васильченко); - То ти знущаєшся з мене, гад?! - прошепотів Іван Ілліч (Є. Гуцало); - Топись, топись, одною гадиною менше буде, - припрошувала її з берега Орися (Григорій Тютюнник); [Лукерія Степанівна:] Іч, яку зміюку вивчили собі на радість! (М. Кропивницький); - Пакосник ти паскудний! Плюгавець! Загладиш ти в нас сьогодні увесь сором, що наробив товариству (П. Куліш); - Ах ти ж падло заморське! Ах ти ж... - і жінка сказала все, що думала про цього німця (О. Ільченко); - Аж дивно, як це я раніше не зрозуміла, що ви падлюка (В. Собко); - Ти тямиш, паршивцю, що говориш?! - одним краєм прикусив зуби Созоненко (М. Стельмах); Кругом паскуда! Чому ж його не так зовуть! Чому на його не плюють? Чому не топчуть!! (Т. Шевченко); - Що ж сей паскудник учинив? - став ізнов глаголати батько Пугач до громади (П. Куліш); - Собака, - вилаявся дід і блиснув своїми.. очима у бік уланів (Д. Бедзик); По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (М. Бажан); - Краще вмерти героєм, аніж стервом жити, зрадивши вітчизну (І. Ле); - І на оновленій землі Врага не буде, супостата (Т. Шевченко); Як зобачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця, наче її полум’я обхопило: - ..Шибеник! Злодюга! (Марко Вовчок); - Свиня, - кинув він Гнатові, коли вони від’їхали на бокову стежку. - Отакого старого чоловіка - і то не пожалів (Григорій Тютюнник); Сказали б раніше, нізащо Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Л. Первомайський); - Хай знають, нехристи, де правда! Коли вона є, то для всіх хай буде рівна (Панас Мирний); - Ванюшко, що ж це ти, бусурмане, цураєшся дядька Ларивона?.. (В. Логвиненко); Назустріч дідусь ідесумний-сумний, пішки повертається до себе..: "Якийсь недовірок велосипед украв.." (О. Гончар); На тій Україні.. Байстрюки Єкатерини Сараною сіли (Т. Шевченко); [Дуга (виймає складену вчетверо листівку):] Ось... Якийсь барбос на тинах порозклеював (Ю. Мокрієв); За хвилю виносить [Прокіп].. сідло і.. мчить у Троянівку, щоб не спати в одній хаті з таким босяком, як Тимко (Григорій Тютюнник). - Пор. безсоро́мник, на́волоч, недо́людок.
ПЛАЗУ́Н (тварина), ПЛАЗрідше,РЕПТИ́ЛІЯзоол.;ГАДрозм.,ГА́ДИНАрозм.,ГИДЬрозм. (перев. про змій). Плазуни, в тому числі гекони, не мають постійної температури тіла (з журналу); Розвіявся димок, і перед нами Якогось плаза тіло клубочилось В агонії (М. Рильський); Динозаврів завжди відносили до рептилій, тож учені й вважали їх холоднокровними - як сучасних змій і ящірок (з журналу); Сичання гадів не страшне орлам! (В. Сосюра); - Виходь із сієї пакосної ямки. Тут тілько б гадині жити, а не чоловікові (П. Куліш); - Спросоння пащеку розкрила [гадюка], - і отець Миколай,стараючись, показав губами і обличчям, як ота гидь, що так налякала його, перехнябила у сні пащеку (М. Стельмах).

Словник фразеологізмів

підколо́дна (потайна́) гадю́ка (га́дина); підколо́дний (потайни́й) гад, лайл. Підступна, зловмисна людина. — Хіба ж ти людина! Кидався до неї з кулаками. А вона тільки плечем поведе, сміється, гадюка підколодна (Н. Рибак); Іду я — і дихати мені важко.., і вогонь пече мені в грудях, наскрізь пропікає. Чекай-но, знайду я тебе, знайду, потайна гадюко (С. Журахович); — Сам де ошивався? По тилах, по базах? Гад ти підколодний, ще знайдеться на тебе управа! (Є. Гуцало).

підколо́дна (потайна́) гадю́ка (га́дина); підколо́дний (потайни́й) гад, лайл. Підступна, зловмисна людина. — Хіба ж ти людина! Кидався до неї з кулаками. А вона тільки плечем поведе, сміється, гадюка підколодна (Н. Рибак); Іду я — і дихати мені важко.., і вогонь пече мені в грудях, наскрізь пропікає. Чекай-но, знайду я тебе, знайду, потайна гадюко (С. Журахович); — Сам де ошивався? По тилах, по базах? Гад ти підколодний, ще знайдеться на тебе управа! (Є. Гуцало).

пригрі́ти гадю́ку (га́дину, га́да і т. ін.) на гру́дях (у па́зусі, за па́зухою і т. ін.), грубо. Виявити турботу, піклування про того, хто потім віддячує злом; помилитися в комусь. Оленчук, що стояв осторонь, піймав на собі гострий Килигеїв погляд: “Так оце воно таке, твоє благородіє? Пригрів на грудях гадюку?(О. Гончар); [Андрій:] Не оступавсь би за його [за нього]. А то, бач, пригрів гадюку у пазусі, вона й укусила (М. Костомаров); Вихор сплюнув і гірко вилаявся: — Пригріли гада за пазухою! (В. Кучер). пригрі́ти га́дину. Це гадина, котру ми пригріли,— мовив, зітхнувши, кооператор (В. Підмогильний).

пригрі́ти гадю́ку (га́дину, га́да і т. ін.) на гру́дях (у па́зусі, за па́зухою і т. ін.), грубо. Виявити турботу, піклування про того, хто потім віддячує злом; помилитися в комусь. Оленчук, що стояв осторонь, піймав на собі гострий Килигеїв погляд: “Так оце воно таке, твоє благородіє? Пригрів на грудях гадюку?(О. Гончар); [Андрій:] Не оступавсь би за його [за нього]. А то, бач, пригрів гадюку у пазусі, вона й укусила (М. Костомаров); Вихор сплюнув і гірко вилаявся: — Пригріли гада за пазухою! (В. Кучер). пригрі́ти га́дину. Це гадина, котру ми пригріли,— мовив, зітхнувши, кооператор (В. Підмогильний).

пригрі́ти гадю́ку (га́дину, га́да і т. ін.) на гру́дях (у па́зусі, за па́зухою і т. ін.), грубо. Виявити турботу, піклування про того, хто потім віддячує злом; помилитися в комусь. Оленчук, що стояв осторонь, піймав на собі гострий Килигеїв погляд: “Так оце воно таке, твоє благородіє? Пригрів на грудях гадюку?(О. Гончар); [Андрій:] Не оступавсь би за його [за нього]. А то, бач, пригрів гадюку у пазусі, вона й укусила (М. Костомаров); Вихор сплюнув і гірко вилаявся: — Пригріли гада за пазухою! (В. Кучер). пригрі́ти га́дину. Це гадина, котру ми пригріли,— мовив, зітхнувши, кооператор (В. Підмогильний).

-2-
іменник чоловічого роду, істота
(про огидну підступну людину) [зневажл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гад га́ди
родовий га́да га́дів
давальний га́дові, га́ду га́дам
знахідний га́да га́ди, га́дів
орудний га́дом га́дами
місцевий на/у га́дові, га́ді на/у га́дах
кличний га́де га́ди

Словник синонімів

НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬпідсил. розм.,ПАРАЗИ́Тпідсил. розм.;ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КАпідсил. (лайл. і зневажл. - про злу, підступну людину); КА́ПОСНИКрозм.,ПА́КОСНИК[ПА́КІСНИК]розм. (той, хто робить негідні, безчесні вчинки); ПА́ДЛО, ПАДЛЮ́КА, ПАРШИ́ВЕЦЬ, ПАСКУ́ДА, ПАСКУ́ДНИК, ПЛЮГА́ВЕЦЬ, СОБА́КА, ПЕС, СТЕ́РВО, СУПОСТА́Тзаст.,ШИ́БЕНИКзаст. (ужив. як лайливе слово); СВИНЯ́лайл.,СВИНЮ́КА[СВИНЯ́КА]підсил. лайл. (про непорядну, нечемну, невдячну людину); ЛЕДА́ЩО, БЕЗБО́ЖНИК, НЕ́ХРИСТ, БУСУРМА́Н[БУСУРМЕ́Н], НЕВІ́РА, НЕДО́ВІРОК, НЕЧЕСТИ́ВЕЦЬ, БАЙСТРЮ́К, БАЙСТРЯ́, БАРБО́С, БОСЯ́К (ужив. лайливо щодо людини, поведінка, вчинки якої сприймаються негативно, несхвально, - з метою образити її, показати свою зневагу до неї). На другій дільниці якийсь бригадир шахрайські приписки в нарядах робив. Мерзотник - і все! Ну і що ж? Через оцих негідників я маю на весь світ дивитися крізь темне скельце? (С. Журахович); - А тобі ріже око, що я чужу людину в хату прийняв? А з ким мені жити, коли в мене син - поганець? (Григорій Тютюнник); - Чого ж ви, кажу, одразу його не поклали? "Ліжок не вистачає..." Серця в тебе не вистачає, а не ліжок! ..Нема нікому й поскаржитись на них, паразитів... (О. Гончар); Якась-таки личина донесла комендантові (Ю. Збанацький); [Олекса:] Не козак ти, не лицар! Ти гадюка, злодій ти!! (С. Васильченко); - То ти знущаєшся з мене, гад?! - прошепотів Іван Ілліч (Є. Гуцало); - Топись, топись, одною гадиною менше буде, - припрошувала її з берега Орися (Григорій Тютюнник); [Лукерія Степанівна:] Іч, яку зміюку вивчили собі на радість! (М. Кропивницький); - Пакосник ти паскудний! Плюгавець! Загладиш ти в нас сьогодні увесь сором, що наробив товариству (П. Куліш); - Ах ти ж падло заморське! Ах ти ж... - і жінка сказала все, що думала про цього німця (О. Ільченко); - Аж дивно, як це я раніше не зрозуміла, що ви падлюка (В. Собко); - Ти тямиш, паршивцю, що говориш?! - одним краєм прикусив зуби Созоненко (М. Стельмах); Кругом паскуда! Чому ж його не так зовуть! Чому на його не плюють? Чому не топчуть!! (Т. Шевченко); - Що ж сей паскудник учинив? - став ізнов глаголати батько Пугач до громади (П. Куліш); - Собака, - вилаявся дід і блиснув своїми.. очима у бік уланів (Д. Бедзик); По наших землях не блукати псам, Хижацькому поріддю вбивства й зради (М. Бажан); - Краще вмерти героєм, аніж стервом жити, зрадивши вітчизну (І. Ле); - І на оновленій землі Врага не буде, супостата (Т. Шевченко); Як зобачила [молодиця] дядька Володька, зірвалась з місця, наче її полум’я обхопило: - ..Шибеник! Злодюга! (Марко Вовчок); - Свиня, - кинув він Гнатові, коли вони від’їхали на бокову стежку. - Отакого старого чоловіка - і то не пожалів (Григорій Тютюнник); Сказали б раніше, нізащо Ніхто б не повірив, що ти, Онищенко Климе, ледащо, У зрадники можеш піти! (Л. Первомайський); - Хай знають, нехристи, де правда! Коли вона є, то для всіх хай буде рівна (Панас Мирний); - Ванюшко, що ж це ти, бусурмане, цураєшся дядька Ларивона?.. (В. Логвиненко); Назустріч дідусь ідесумний-сумний, пішки повертається до себе..: "Якийсь недовірок велосипед украв.." (О. Гончар); На тій Україні.. Байстрюки Єкатерини Сараною сіли (Т. Шевченко); [Дуга (виймає складену вчетверо листівку):] Ось... Якийсь барбос на тинах порозклеював (Ю. Мокрієв); За хвилю виносить [Прокіп].. сідло і.. мчить у Троянівку, щоб не спати в одній хаті з таким босяком, як Тимко (Григорій Тютюнник). - Пор. безсоро́мник, на́волоч, недо́людок.
ПЛАЗУ́Н (тварина), ПЛАЗрідше,РЕПТИ́ЛІЯзоол.;ГАДрозм.,ГА́ДИНАрозм.,ГИДЬрозм. (перев. про змій). Плазуни, в тому числі гекони, не мають постійної температури тіла (з журналу); Розвіявся димок, і перед нами Якогось плаза тіло клубочилось В агонії (М. Рильський); Динозаврів завжди відносили до рептилій, тож учені й вважали їх холоднокровними - як сучасних змій і ящірок (з журналу); Сичання гадів не страшне орлам! (В. Сосюра); - Виходь із сієї пакосної ямки. Тут тілько б гадині жити, а не чоловікові (П. Куліш); - Спросоння пащеку розкрила [гадюка], - і отець Миколай,стараючись, показав губами і обличчям, як ота гидь, що так налякала його, перехнябила у сні пащеку (М. Стельмах).

Словник фразеологізмів

підколо́дна (потайна́) гадю́ка (га́дина); підколо́дний (потайни́й) гад, лайл. Підступна, зловмисна людина. — Хіба ж ти людина! Кидався до неї з кулаками. А вона тільки плечем поведе, сміється, гадюка підколодна (Н. Рибак); Іду я — і дихати мені важко.., і вогонь пече мені в грудях, наскрізь пропікає. Чекай-но, знайду я тебе, знайду, потайна гадюко (С. Журахович); — Сам де ошивався? По тилах, по базах? Гад ти підколодний, ще знайдеться на тебе управа! (Є. Гуцало).

підколо́дна (потайна́) гадю́ка (га́дина); підколо́дний (потайни́й) гад, лайл. Підступна, зловмисна людина. — Хіба ж ти людина! Кидався до неї з кулаками. А вона тільки плечем поведе, сміється, гадюка підколодна (Н. Рибак); Іду я — і дихати мені важко.., і вогонь пече мені в грудях, наскрізь пропікає. Чекай-но, знайду я тебе, знайду, потайна гадюко (С. Журахович); — Сам де ошивався? По тилах, по базах? Гад ти підколодний, ще знайдеться на тебе управа! (Є. Гуцало).

пригрі́ти гадю́ку (га́дину, га́да і т. ін.) на гру́дях (у па́зусі, за па́зухою і т. ін.), грубо. Виявити турботу, піклування про того, хто потім віддячує злом; помилитися в комусь. Оленчук, що стояв осторонь, піймав на собі гострий Килигеїв погляд: “Так оце воно таке, твоє благородіє? Пригрів на грудях гадюку?(О. Гончар); [Андрій:] Не оступавсь би за його [за нього]. А то, бач, пригрів гадюку у пазусі, вона й укусила (М. Костомаров); Вихор сплюнув і гірко вилаявся: — Пригріли гада за пазухою! (В. Кучер). пригрі́ти га́дину. Це гадина, котру ми пригріли,— мовив, зітхнувши, кооператор (В. Підмогильний).

пригрі́ти гадю́ку (га́дину, га́да і т. ін.) на гру́дях (у па́зусі, за па́зухою і т. ін.), грубо. Виявити турботу, піклування про того, хто потім віддячує злом; помилитися в комусь. Оленчук, що стояв осторонь, піймав на собі гострий Килигеїв погляд: “Так оце воно таке, твоє благородіє? Пригрів на грудях гадюку?(О. Гончар); [Андрій:] Не оступавсь би за його [за нього]. А то, бач, пригрів гадюку у пазусі, вона й укусила (М. Костомаров); Вихор сплюнув і гірко вилаявся: — Пригріли гада за пазухою! (В. Кучер). пригрі́ти га́дину. Це гадина, котру ми пригріли,— мовив, зітхнувши, кооператор (В. Підмогильний).

пригрі́ти гадю́ку (га́дину, га́да і т. ін.) на гру́дях (у па́зусі, за па́зухою і т. ін.), грубо. Виявити турботу, піклування про того, хто потім віддячує злом; помилитися в комусь. Оленчук, що стояв осторонь, піймав на собі гострий Килигеїв погляд: “Так оце воно таке, твоє благородіє? Пригрів на грудях гадюку?(О. Гончар); [Андрій:] Не оступавсь би за його [за нього]. А то, бач, пригрів гадюку у пазусі, вона й укусила (М. Костомаров); Вихор сплюнув і гірко вилаявся: — Пригріли гада за пазухою! (В. Кучер). пригрі́ти га́дину. Це гадина, котру ми пригріли,— мовив, зітхнувши, кооператор (В. Підмогильний).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний гад га́ди
родовий га́да га́дів
давальний га́дові, га́ду га́дам
знахідний га́да га́дів
орудний га́дом га́дами
місцевий на/у га́дові, га́ді на/у га́дах
кличний га́де га́ди