ОСО́БА (окрема людина серед інших або як одиниця ліку людей), ЛЮДИ́НА, ЧОЛОВІ́К, ОДИНИ́ЦЯ, ПЕРСО́НАуроч., ірон.,ІНДИВІ́Дкнижн.,ДУША́розм.,ГА́ВРИКзневажл.Коли він прочуняв, в кімнаті, крім них трьох, була ще й четверта особа - дівчина (І. Сенченко); Як тільки блиснула вперше блискавка, ми вгледіли в болоті, в осоці дві людини (І. Нечуй-Левицький); На низькому помості з дощок, прикрившись шкурами, лежало кілька чоловік (С. Скляренко); Сервіз на шість персон; Коли один індивід за певний проміжок часу викидає занадто багато слів, відбувається їхня девальвація. Слова втрачають будь-яке значення (П. Загребельний); За комірне й харчування будемо платити йому за добу з душі.. по п’ять карбованців (О. Досвітній); - У самому місті екзамен тримав, у школу механізації. Казали - по десять гавриків на одне місце (Ю. Збанацький).