габілітуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
(складати іспит на право викладання в університеті) [діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | габілітува́тися, габілітува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | габіліту́ймося, габіліту́ймось | |
| 2 особа | габіліту́йся, габіліту́йсь | габіліту́йтеся, габіліту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | габілітува́тимуся, габілітува́тимусь | габілітува́тимемося, габілітува́тимемось, габілітува́тимемся |
| 2 особа | габілітува́тимешся | габілітува́тиметеся, габілітува́тиметесь |
| 3 особа | габілітува́тиметься | габілітува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | габіліту́юся, габіліту́юсь | габіліту́ємося, габіліту́ємось, габіліту́ємся |
| 2 особа | габіліту́єшся | габіліту́єтеся, габіліту́єтесь |
| 3 особа | габіліту́ється | габіліту́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| габіліту́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | габілітува́вся, габілітува́всь | габілітува́лися, габілітува́лись |
| жін. р. | габілітува́лася, габілітува́лась | |
| сер. р. | габілітува́лося, габілітува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| габілітува́вшись | ||