ОБЛЯМІ́ВКА (оздоблення у вигляді вишивки, смужки тканини, хутра і т. ін. на місцях стику або по краях одягу, взуття і т. ін.), ЛЯМІВКА, О́БВІ́ДКА, ОТОРО́ЧКА[ОБТОРО́ЧКАрідше], КАЙМА́, КАНТ, ЛИ́ШТВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ́, ОКАНТО́ВКА[ОБКАНТО́ВКАрозм. рідше], ОКАНТУВА́ННЯ, ОКРА́ЙКА, ПІДПУ́ШКА (у вигляді смужки хутра); ТА́СЬМА́, ТОРО́ЧКАрозм., ТАСЕ́МКАрідше, ГАБА́заст. (тільки про плетену, ткану або з тканини стрічку). - Добре, пане. Візьміть мою кунячу шубу з бобровою облямівкою та коміром (З. Тулуб); На чолі [вершників] їхав у блискучій візантійській зброї молодець у червоному плащі з парчевою лямівкою (Юліан Опільський); Прекрасна художня обвідка килима побудована на елементах старовинного національного орнаменту (з газети); З-під чорної оторочки кожушини в нього квітами червоніла маніжка (С. Чорнобривець); На ній [Ваті] була темно-червона коротенька кофточка з чорними обторочками на грудях, на шиї і рукавах (І. Нечуй-Левицький); Проводжала мила край села, На прощання хусточку дала, - Хусточку червону із каймою (І. Нехода); Це був Павло Швед у синіх, з вузенькими червоними кантами, брюках (П. Автомонов); На кучерявій голові в неї красується берет, спідничка.., на ногах нові черевички і шкарпетки з лиштвою (П. Панч); Купальний костюм на ній був чорний з червоною обшивкою (Ю. Яновський); Вишивальниця.. місця стику заповнює вузеньким кольоровим взором, так званою мережкою, або просто обшиттям (з журналу); На червону окантовку вогкої майки перехилилось брунатне пругке підборіддя (М. Стельмах); Вона мала велику пристрасть до нових хусток із окрайкою (Марко Вовчок); Галя була одягнена по-весняному: ..коротенька спідничка та біла матроска з синім викотом [коміром] та трьома білими тасьмами по його бережках (Ю. Смолич); Оксамитова з безліччю складок спідничка шовковою торочкою облямована (Л. Юхвід); Сама Анна у білій сукні, лямованій по всіх рубцях широкою чорною габою (Леся Українка).

ПО́КРИВ (те, що покриває більш або менш суцільно якусь поверхню; верхній шар чогось), ПОКРО́В, ПОКРИВА́ЛОрозм., ПЕЛЕНА́перев. поет.,НАМІ́ТКА перев. поет.,ГАБА́ поет.,УБРА́ННЯ́[ВБРА́ННЯ́]поет., ПО́ЛОГпоет.; СА́ВАНпоет. (перев. сніговий); ПОКРИТТЯ́, ПОКРІ́ВЛЯрідше,НАКРИТТЯ́, НАВІ́Срозм.,НАМЕ́Трозм. (те, що накриває собою або приховує під собою що-небудь). Дужче пригріє сонце - і гола земля вкриється суцільним зеленим покривом (А. Шиян); Все навколо: майдан, дорога поміж деревами, вулиця, дахи будинків - покрилось білим, кришталево чистим пухнастим покровом (В. Козаченко); На гори, долини, Дніпра береги Розкинула ніч покривало (М. Вороний); Дивився Мустафа в далину, де на горбі в димовій пелені, наче над хмарами, височіли корпуси, вистромивши в небо ряди димарів (Я. Баш); В синяві густій Викочувалось сонце влітку Крізь хмар золочену намітку (М. Рильський); В туман пірнає росяне село І повивається прозорою габою (М. Вінграновський); Збігли струмками сніги... Уже зеленіють долини, Закучерявився гай. В свіжім убранні земля (переклад М. Зерова); Закривала [пилюга] собою город, тільки й видно було з-за її густого пологу - горіла на сонці золота баня на церкві... (Панас Мирний); Ночі темряві з завірюхами, Окували ви землю кригою, Вкрили геть її білим саваном, Приоздобили в срібло-паморозь... (М. Старицький); Борислав під покриттям темноти спав уже давно глибоким сном (І. Франко); У кутку над полом на жердці висить одежа - свитки, юпки, спідниці, .. під покрівлею тії тіні сидить Пріська (Панас Мирний); Літо засипа її могилу рясними квітками, а зима покрива холодним мертвим блискучим накриттям (Б. Грінченко); Видко знов зимовий краєвид, з важким навісом снігу на вітах дерев (Леся Українка); В затінях високих полонин ще латками біліють снігові намети (І. Чендей).

ПОКРИВА́ЛО (шматок тканини, шкіри тощо, яким покривають когось, щось), ПО́КРИВ, ПОКРИ́ВКАрідше,НАКИ́ДКА, УКРИВА́ЛО[ВКРИВА́ЛО], НАКРИВА́ЛОрідше,ГАБА́поет., ПОКРО́Взаст., ПОКРІВЕЦЬзаст.,ОПО́НАзаст.;ВЕРЕ́ТА, РЯДНО́, РЯДНИ́НА (з цупкої або домотканої тканини); ЛІ́ЖНИК (домоткане, звич. вовняне); КОЦ[КОЦЬрідше]розм. (грубе однотонне вовняне покривало на ліжко); ПОЛА́ВОЧНИКзаст. (для лави, ослона тощо); ПЛА́ХТА, ПЛАХТИ́НА (з картатої декоративної тканини); РАНТУ́Хдіал. (легкий жіночий одяг, яким покривають голову і плечі). Ліжко стояло незаймане, застелене коштовним покривалом (А. Шиян); При березі гори в жалобі, снігами лямовані хмари всі чорні, мов покрив на гробі, під ними узгір’я, як мари... (Леся Українка); То був невисокий, обідраний дощенту чоловічок. Замість корзна мав на собі якусь луб’яну покривку (П. Загребельний); Вона вишила йому гарненьку накидку на стіл (переклад С. Масляка); Єремія знов упав на ліжко й закутався укривалом з головою (І. Нечуй-Левицький); Лиця ченців зсохлись на корінець, потемніли, такими ж були й руки, виставлені з-під накривала (П. Панч); І, як в синьому небі півночі Заколихані вітром зірки, Під габою горять твої очі, - Ті ж жарини огнисті й палкі (Я. Щоголів); Легке прозорчасте одіння майже не ховало її тендітного тіла, тільки од пояса до ніг вкривав її тоненький білий покров (переклад М. Лукаша); Юлка присіла до чоловіка, загорнула йому коліна покрівцем (М. Томчаній); Панни заслонили опонами та килимами піч (І. Нечуй-Левицький); Відпочиваючи, я примостився горизнак на дерев’яному тапчані, застеленому барвистою веретою (Є. Гуцало); Послала їм долівку ряднами, А собі у голови - кужіль (Б. Олійник); [Бабуся:] Поспішайте, посуд мийте, Гарно вимажіть долівку, Стіл рядниною накрийте (О. Олесь); В коморі, на м’яких ліжниках, витягнувшися, лежала Катерина (Г. Хоткевич); Ярема і Кемпер їхали в одних санях. Лежали на сіні, вкритім теплим гуцульським коцом (П. Загребельний); Уздовж стін лави, покриті полавочниками з червоного сукна (Б. Грінченко); Зелено-червоними плахтами стільчики повкривані (П. Куліш); Позирнув [Гриць] на ту грушу, що, буйна та розкішна, закривала мов плахтиною Настусину хату (Ганна Барвінок); Уся в рантухах та в намистах золотих (Ю. Федькович). - Пор. ко́вдра.

ОБЛЯМІ́ВКА (оздоблення у вигляді вишивки, смужки тканини, хутра і т. ін. на місцях стику або по краях одягу, взуття і т. ін.), ЛЯМІВКА, О́БВІ́ДКА, ОТОРО́ЧКА[ОБТОРО́ЧКАрідше], КАЙМА́, КАНТ, ЛИ́ШТВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ́, ОКАНТО́ВКА[ОБКАНТО́ВКАрозм. рідше], ОКАНТУВА́ННЯ, ОКРА́ЙКА, ПІДПУ́ШКА (у вигляді смужки хутра); ТА́СЬМА́, ТОРО́ЧКАрозм., ТАСЕ́МКАрідше, ГАБА́заст. (тільки про плетену, ткану або з тканини стрічку). - Добре, пане. Візьміть мою кунячу шубу з бобровою облямівкою та коміром (З. Тулуб); На чолі [вершників] їхав у блискучій візантійській зброї молодець у червоному плащі з парчевою лямівкою (Юліан Опільський); Прекрасна художня обвідка килима побудована на елементах старовинного національного орнаменту (з газети); З-під чорної оторочки кожушини в нього квітами червоніла маніжка (С. Чорнобривець); На ній [Ваті] була темно-червона коротенька кофточка з чорними обторочками на грудях, на шиї і рукавах (І. Нечуй-Левицький); Проводжала мила край села, На прощання хусточку дала, - Хусточку червону із каймою (І. Нехода); Це був Павло Швед у синіх, з вузенькими червоними кантами, брюках (П. Автомонов); На кучерявій голові в неї красується берет, спідничка.., на ногах нові черевички і шкарпетки з лиштвою (П. Панч); Купальний костюм на ній був чорний з червоною обшивкою (Ю. Яновський); Вишивальниця.. місця стику заповнює вузеньким кольоровим взором, так званою мережкою, або просто обшиттям (з журналу); На червону окантовку вогкої майки перехилилось брунатне пругке підборіддя (М. Стельмах); Вона мала велику пристрасть до нових хусток із окрайкою (Марко Вовчок); Галя була одягнена по-весняному: ..коротенька спідничка та біла матроска з синім викотом [коміром] та трьома білими тасьмами по його бережках (Ю. Смолич); Оксамитова з безліччю складок спідничка шовковою торочкою облямована (Л. Юхвід); Сама Анна у білій сукні, лямованій по всіх рубцях широкою чорною габою (Леся Українка).

ПО́КРИВ (те, що покриває більш або менш суцільно якусь поверхню; верхній шар чогось), ПОКРО́В, ПОКРИВА́ЛОрозм., ПЕЛЕНА́перев. поет.,НАМІ́ТКА перев. поет.,ГАБА́ поет.,УБРА́ННЯ́[ВБРА́ННЯ́]поет., ПО́ЛОГпоет.; СА́ВАНпоет. (перев. сніговий); ПОКРИТТЯ́, ПОКРІ́ВЛЯрідше,НАКРИТТЯ́, НАВІ́Срозм.,НАМЕ́Трозм. (те, що накриває собою або приховує під собою що-небудь). Дужче пригріє сонце - і гола земля вкриється суцільним зеленим покривом (А. Шиян); Все навколо: майдан, дорога поміж деревами, вулиця, дахи будинків - покрилось білим, кришталево чистим пухнастим покровом (В. Козаченко); На гори, долини, Дніпра береги Розкинула ніч покривало (М. Вороний); Дивився Мустафа в далину, де на горбі в димовій пелені, наче над хмарами, височіли корпуси, вистромивши в небо ряди димарів (Я. Баш); В синяві густій Викочувалось сонце влітку Крізь хмар золочену намітку (М. Рильський); В туман пірнає росяне село І повивається прозорою габою (М. Вінграновський); Збігли струмками сніги... Уже зеленіють долини, Закучерявився гай. В свіжім убранні земля (переклад М. Зерова); Закривала [пилюга] собою город, тільки й видно було з-за її густого пологу - горіла на сонці золота баня на церкві... (Панас Мирний); Ночі темряві з завірюхами, Окували ви землю кригою, Вкрили геть її білим саваном, Приоздобили в срібло-паморозь... (М. Старицький); Борислав під покриттям темноти спав уже давно глибоким сном (І. Франко); У кутку над полом на жердці висить одежа - свитки, юпки, спідниці, .. під покрівлею тії тіні сидить Пріська (Панас Мирний); Літо засипа її могилу рясними квітками, а зима покрива холодним мертвим блискучим накриттям (Б. Грінченко); Видко знов зимовий краєвид, з важким навісом снігу на вітах дерев (Леся Українка); В затінях високих полонин ще латками біліють снігові намети (І. Чендей).

ПОКРИВА́ЛО (шматок тканини, шкіри тощо, яким покривають когось, щось), ПО́КРИВ, ПОКРИ́ВКАрідше,НАКИ́ДКА, УКРИВА́ЛО[ВКРИВА́ЛО], НАКРИВА́ЛОрідше,ГАБА́поет., ПОКРО́Взаст., ПОКРІВЕЦЬзаст.,ОПО́НАзаст.;ВЕРЕ́ТА, РЯДНО́, РЯДНИ́НА (з цупкої або домотканої тканини); ЛІ́ЖНИК (домоткане, звич. вовняне); КОЦ[КОЦЬрідше]розм. (грубе однотонне вовняне покривало на ліжко); ПОЛА́ВОЧНИКзаст. (для лави, ослона тощо); ПЛА́ХТА, ПЛАХТИ́НА (з картатої декоративної тканини); РАНТУ́Хдіал. (легкий жіночий одяг, яким покривають голову і плечі). Ліжко стояло незаймане, застелене коштовним покривалом (А. Шиян); При березі гори в жалобі, снігами лямовані хмари всі чорні, мов покрив на гробі, під ними узгір’я, як мари... (Леся Українка); То був невисокий, обідраний дощенту чоловічок. Замість корзна мав на собі якусь луб’яну покривку (П. Загребельний); Вона вишила йому гарненьку накидку на стіл (переклад С. Масляка); Єремія знов упав на ліжко й закутався укривалом з головою (І. Нечуй-Левицький); Лиця ченців зсохлись на корінець, потемніли, такими ж були й руки, виставлені з-під накривала (П. Панч); І, як в синьому небі півночі Заколихані вітром зірки, Під габою горять твої очі, - Ті ж жарини огнисті й палкі (Я. Щоголів); Легке прозорчасте одіння майже не ховало її тендітного тіла, тільки од пояса до ніг вкривав її тоненький білий покров (переклад М. Лукаша); Юлка присіла до чоловіка, загорнула йому коліна покрівцем (М. Томчаній); Панни заслонили опонами та килимами піч (І. Нечуй-Левицький); Відпочиваючи, я примостився горизнак на дерев’яному тапчані, застеленому барвистою веретою (Є. Гуцало); Послала їм долівку ряднами, А собі у голови - кужіль (Б. Олійник); [Бабуся:] Поспішайте, посуд мийте, Гарно вимажіть долівку, Стіл рядниною накрийте (О. Олесь); В коморі, на м’яких ліжниках, витягнувшися, лежала Катерина (Г. Хоткевич); Ярема і Кемпер їхали в одних санях. Лежали на сіні, вкритім теплим гуцульським коцом (П. Загребельний); Уздовж стін лави, покриті полавочниками з червоного сукна (Б. Грінченко); Зелено-червоними плахтами стільчики повкривані (П. Куліш); Позирнув [Гриць] на ту грушу, що, буйна та розкішна, закривала мов плахтиною Настусину хату (Ганна Барвінок); Уся в рантухах та в намистах золотих (Ю. Федькович). - Пор. ко́вдра.