вїздити 2 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | в’ї́здити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | в’ї́здьмо | |
2 особа | в’їздь | в’ї́здьте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | в’ї́жджу | в’ї́здимо, в’ї́здим |
2 особа | в’ї́здиш | в’ї́здите |
3 особа | в’ї́здить | в’ї́здять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | в’ї́здив | в’ї́здили |
жін.р. | в’ї́здила | |
сер.р. | в’ї́здило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
в’ї́жджений | ||
Безособова форма | ||
в’ї́жджено | ||
Дієприслівник | ||
в’ї́здивши |
-2-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | в’ї́здити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | в’ї́здьмо | |
2 особа | в’їздь | в’ї́здьте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | в’ї́жджу | в’ї́здимо, в’ї́здим |
2 особа | в’ї́здиш | в’ї́здите |
3 особа | в’ї́здить | в’ї́здять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | в’ї́здив | в’ї́здили |
жін.р. | в’ї́здила | |
сер.р. | в’ї́здило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
в’ї́жджений | ||
Безособова форма | ||
в’ї́жджено | ||
Дієприслівник | ||
в’ї́здивши |
Словник відмінків
Інфінітив | в’їзди́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | в’їзді́мо, в’їзді́м | |
2 особа | в’їзди́ | в’їзді́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | в’їзди́тиму | в’їзди́тимемо, в’їзди́тимем |
2 особа | в’їзди́тимеш | в’їзди́тимете |
3 особа | в’їзди́тиме | в’їзди́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | в’їжджу́ | в’їздимо́, в’їзди́м |
2 особа | в’їзди́ш | в’їздите́ |
3 особа | в’їзди́ть | в’їздя́ть |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
в’їздячи́* | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | в’їзди́в | в’їзди́ли |
жін. р. | в’їзди́ла | |
сер. р. | в’їзди́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
в’їзди́вши |