-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний в’їзд в’ї́зди
родовий в’ї́зду в’ї́здів
давальний в’ї́зду, в’ї́здові в’ї́здам
знахідний в’їзд в’ї́зди
орудний в’ї́здом в’ї́здами
місцевий на/у в’ї́зді на/у в’ї́здах
кличний в’ї́зде* в’ї́зди*

Словник синонімів

ПЕРЕСЕ́ЛЕННЯ (зміна місця проживання); ПЕРЕЇ́ЗД (за допомогою засобів пересування, з майном); ВИ́ЇЗД, ЕМІГРА́ЦІЯ (в чужу країну); В’ЇЗД[УЇЗД], ІММІГРА́ЦІЯ (з іншої країни на постійне проживання); ВИ́ВІДіст. (селян на інші землі). Панько добився перед правлінням ухвали про переселення моєї матусі в село (Ю. Збанацький); Талант квітникарки відкрився в Ліни несподівано після переїзду сюди з суворих північних країв (О. Гончар); Я надіялась, що йому з виїздом до Львова покращає (Леся Українка); Одно зостається - або в сіті до павука, або еміграція до Бразилії (М. Коцюбинський); Дозвіл на в’їзд; Уряд переселяв у Степ казенних селян, ремісників.. і сприяв імміграції з-за кордону (з журналу); - Що ж тепер діяти? - Піти зараз же по людях, щоб ніхто не дав згоди на вивід! (М. Стельмах).