-1-
іменник жіночого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ві́яльниця ві́яльниці
родовий ві́яльниці ві́яльниць
давальний ві́яльниці ві́яльницям
знахідний ві́яльницю ві́яльниць
орудний ві́яльницею ві́яльницями
місцевий на/у ві́яльниці на/у ві́яльницях
кличний ві́яльнице ві́яльниці

Словник синонімів

ВІ́ЯЛКА (сільськогосподарська машина для очищення зерна від домішок), ВІ́ЯЛЬНИЦЯрідше,МЛИНО́Крідше; ФУ́ХТЕЛЬ (віялка найпростішої конструкції). Давид крутив віялку (А. Головко); Вже розжився трохи: купив собі віяльницю (Словник Б. Грінченка); На цей крик позбігалися зі всіх сторін слуги,.. поспішав щосили опорошений від млинка економ (Н. Кобринська).