віхтювати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | віхтюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | віхтю́ймо | |
2 особа | віхтю́й | віхтю́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | віхтю́ю | віхтю́ємо, віхтю́єм |
2 особа | віхтю́єш | віхтю́єте |
3 особа | віхтю́є | віхтю́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | віхтюва́в | віхтюва́ли |
жін.р. | віхтюва́ла | |
сер.р. | віхтюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
віхтюва́вши |