віть 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(окрема гілка) [рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний віть ві́ті
родовий ві́ті ві́тей
давальний ві́ті ві́тям
знахідний віть ві́ті
орудний ві́ттю ві́тями
місцевий на/у ві́ті на/у ві́тях
кличний ві́те* ві́ті*

Словник синонімів

ГІ́ЛКА (відросток, пагін дерева, куща й т. ін.),ГАЛУ́ЗКА, ГАЛУЗИ́НА, ВІ́ТА, ГА́ЛУЗЬ, ВІ́ТКАрозм.,ВІТЬрозм. рідше,БИ́ЛОдіал.; ЛА́ПА (перев. хвойного дерева або пишна). Пташка з гілки ізлетіла й цвітом гілка затремтіла (П. Тичина); Спідні галузки смерек, тонкі і посохлі, звисали додолу, як руда борода (М. Коцюбинський); Денис схопив у руки галузину і розметав жевріючі головешки (Григорій Тютюнник); Земля холоне у пухкім снігу, І висне наморозь на вітах саду (М. Зеров); Коли на ведмедя мала галузь впаде, то бурчить, а як велика, то мовчить (прислів’я); Тихо-тихо в лісі, хіба тільки трісне суха вітка в нього під ногою (П. Куліш); Зрубане дерево упало та й забило вітями одному брату голову, а другому руку (О. Стороженко); Схилились дерева.. На їх розчепірених билах кора зашкарубла й покрили її лишаї (Л. Дмитерко); Кедрів вершини стрімкі витягають лапи мохнаті (М. Зеров). - Пор. 1. па́гін.
-2-
іменник жіночого роду
(гілля) [збірн., рідко]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний віть ві́ті
родовий ві́ті ві́тей
давальний ві́ті ві́тям
знахідний віть ві́ті
орудний ві́ттю ві́тями
місцевий на/у ві́ті на/у ві́тях
кличний ві́те* ві́ті*

Словник синонімів

ГІ́ЛКА (відросток, пагін дерева, куща й т. ін.),ГАЛУ́ЗКА, ГАЛУЗИ́НА, ВІ́ТА, ГА́ЛУЗЬ, ВІ́ТКАрозм.,ВІТЬрозм. рідше,БИ́ЛОдіал.; ЛА́ПА (перев. хвойного дерева або пишна). Пташка з гілки ізлетіла й цвітом гілка затремтіла (П. Тичина); Спідні галузки смерек, тонкі і посохлі, звисали додолу, як руда борода (М. Коцюбинський); Денис схопив у руки галузину і розметав жевріючі головешки (Григорій Тютюнник); Земля холоне у пухкім снігу, І висне наморозь на вітах саду (М. Зеров); Коли на ведмедя мала галузь впаде, то бурчить, а як велика, то мовчить (прислів’я); Тихо-тихо в лісі, хіба тільки трісне суха вітка в нього під ногою (П. Куліш); Зрубане дерево упало та й забило вітями одному брату голову, а другому руку (О. Стороженко); Схилились дерева.. На їх розчепірених билах кора зашкарубла й покрили її лишаї (Л. Дмитерко); Кедрів вершини стрімкі витягають лапи мохнаті (М. Зеров). - Пор. 1. па́гін.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний віть  
родовий ві́ті  
давальний ві́ті  
знахідний віть  
орудний ві́ттю  
місцевий на/у ві́ті  
кличний ві́те*  

Словник синонімів

ГІ́ЛЛЯ́збірн.,ГІЛЛЯ́ЧЧЯ, ГАЛУ́ЗЗЯ, ВІ́ТТЯ, ВІТЬрідше;ПА́ГІЛЛЯ (тонке). Здоровенний.. дуб розлягся, розширився своїм кострубатим гіллям (М. Коцюбинський); Дерева лежали впоперек дороги, одне на одному, переплітаючись слизьким гілляччям (І. Микитенко); Яр глибокий, схил його засипаний галуззям, торішнім листям (Є. Гуцало); Зашумів буковим віттям прадавній ліс (В. Кучер); Мені здавалось, що й берези Від мене відхиляли віть (Д. Павличко); Порозросталися дерева, пустили багато молодого пагілля (П. Загребельний). - Пор. гі́лка.