-1-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний вітчи́зна вітчи́зни
родовий вітчи́зни вітчи́зн
давальний вітчи́зні вітчи́знам
знахідний вітчи́зну вітчи́зни
орудний вітчи́зною вітчи́знами
місцевий на/у вітчи́зні на/у вітчи́знах
кличний вітчи́зно* вітчи́зни*

Словник синонімів

I. БА́ТЬКІВЩИ́НА (рідна країна); ВІТЧИ́ЗНА, ОТЧИ́ЗНА[ОТЧИ́НА]заст., РОДИ́НАзаст. (ужив. звичайно в урочистих та поетичних контекстах). Сотні тисяч синів України прославили героїчними подвигами свою прекрасну Батьківщину (П. Панч); Ця твердь земна трухлявіє щодня, а ми все визначаємось. До суті доходимо. І, Господом забуті, вітчизни просимо, як подання (В. Стус); Любов к отчизні де героїть, Там сила вража не устоїть. Там грудь сильнійша од гармат (І. Котляревський). Хто щиро поважа родину, Свій рідний край, Тому не всюди рай; Чужина в’ялить, як Билину (Л. Глібов).

Словник антонімів

БАТЬКІВЩИНА ЧУЖИНА
Країна, в якій людина народилася і є її громадянином, вітчизна, рідний край, отчина. Чужа, далека від рідного краю земля, чужениця, чужий край.
Батьківщина дорога, друга, улюблена, міцна, могутня, найкраща, прекрасна, наша, рідна, чудова, щаслива ~  чужина осоружна. Бути, жити, виростати, залишатися, зростати, знаходитися, перебувати на батьківщині ~  на чужині. Батьківщина - мати ~  чужина - мачуха. Любов до батьківщини, дума про батьківщину, обов’язок перед батьківщиною, туга за батьківщиною ~  неприхильність до чужини, згадка про чужину, не мати обов’язку перед чужиною, не тужити за чужиною. Забути, згадувати, захищати, любити, пам’ятати, покинути батьківщинучужину. Повернутися на батьківщинучужину.
Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино! Навіть свої серця... Тут, на чужині, серед цих австрійських яруг, вона [пісня] якось особливо глибоко хвилювала бійців своєю болісною тугою, пристрасним закликом неподіленого почуття (О. Гончар). Де зараз я,- чи на чужині, Чи там, ах, там, в краю коханім (О. Олесь).
Батьківщина ~чужениця, вітчизна ~ чужина.