вітчизна 1 значення
-1-
іменник жіночого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | вітчи́зна | вітчи́зни |
| родовий | вітчи́зни | вітчи́зн |
| давальний | вітчи́зні | вітчи́знам |
| знахідний | вітчи́зну | вітчи́зни |
| орудний | вітчи́зною | вітчи́знами |
| місцевий | на/у вітчи́зні | на/у вітчи́знах |
| кличний | вітчи́зно* | вітчи́зни* |
Словник синонімів
Словник антонімів
| БАТЬКІВЩИНА | ЧУЖИНА |
| Країна, в якій людина народилася і є її громадянином, вітчизна, рідний край, отчина. | Чужа, далека від рідного краю земля, чужениця, чужий край. |
| Батьківщина дорога, друга, улюблена, міцна, могутня, найкраща, прекрасна, наша, рідна, чудова, щаслива ~ чужина осоружна. Бути, жити, виростати, залишатися, зростати, знаходитися, перебувати на батьківщині ~ на чужині. Батьківщина - мати ~ чужина - мачуха. Любов до батьківщини, дума про батьківщину, обов’язок перед батьківщиною, туга за батьківщиною ~ неприхильність до чужини, згадка про чужину, не мати обов’язку перед чужиною, не тужити за чужиною. Забути, згадувати, захищати, любити, пам’ятати, покинути батьківщину ~ чужину. Повернутися на батьківщину ~ чужину. | |
| Все, все ми віддаємо тобі, Батьківщино! Навіть свої серця... Тут, на чужині, серед цих австрійських яруг, вона [пісня] якось особливо глибоко хвилювала бійців своєю болісною тугою, пристрасним закликом неподіленого почуття (О. Гончар). Де зараз я,- чи на чужині, Чи там, ах, там, в краю коханім (О. Олесь). | |
| Батьківщина ~чужениця, вітчизна ~ чужина. | |