[а́ні] ні слу́ху, [а́ні] ні ду́ху про кого—що, від кого—чого і без додатка. Нічого невідомо про кого-, що-небудь. Узяли її [Парасчиного] Федора та як погнали [на війну], то аж уже третій рік ні слуху, ні духу! (Панас Мирний); Не добувши відпустки, кинулись молоді офіцери до поїзда, і відтоді од них — ні слуху, ні духу (О. Гончар); Одержала від нього лист із Києва, а потім ні слуху, ні духу (В. Минко); Поїхав той… ще улітку — і ні слуху, ні духу до самого Різдва (В. Дрозд); В магазині Ставропігійської книгарні… ані слуху, ані духу про неї [книжку віршів Глушкевича] (І. Франко); І більше про спорт — ані слуху, ні духу!.. Та ось діяча фізкультурного руху Зовуть звітувати в зал виконкому, Щоб дать йому перцю, сякому-такому! (С. Олійник). ні слу́ху, ні ві́сті. Од тьоті Елі нема ще ні слуху, ні вісті (Леся Українка). ні слу́ху, ні мо́ви. Вона зникла від нього… Гукнув [Ярослав] у безнадію пітьми. Ні слуху, ні мови (П. Загребельний).