вістуватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | вістува́тися, вістува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вісту́ймося, вісту́ймось | |
| 2 особа | вісту́йся, вісту́йсь | вісту́йтеся, вісту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вістува́тимуся, вістува́тимусь | вістува́тимемося, вістува́тимемось, вістува́тимемся |
| 2 особа | вістува́тимешся | вістува́тиметеся, вістува́тиметесь |
| 3 особа | вістува́тиметься | вістува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | вісту́юся, вісту́юсь | вісту́ємося, вісту́ємось, вісту́ємся |
| 2 особа | вісту́єшся | вісту́єтеся, вісту́єтесь |
| 3 особа | вісту́ється | вісту́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вісту́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вістува́вся, вістува́всь | вістува́лися, вістува́лись |
| жін. р. | вістува́лася, вістува́лась | |
| сер. р. | вістува́лося, вістува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вістува́вшись | ||