-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний вістове́ць вістовці́
родовий вістовця́ вістовці́в
давальний вістовце́ві, вістовцю́ вістовця́м
знахідний вістовця́ вістовці́в
орудний вістовце́м вістовця́ми
місцевий на/у вістовце́ві, вістовці́, вістовцю́ на/у вістовця́х
кличний вістовцю́ вістовці́

Словник синонімів

ВІ́СНИК (той, хто приносить якусь звістку), ВІСТУ́Н, ВІСТІВНИ́К[ВІСТОВНИ́К]рідше, ВІСТОВИ́Крідше, ВІСТОВЕ́ЦЬрідше; ГІНЕ́ЦЬ[ГОНЕ́ЦЬ], ПОСЛА́НЕ́ЦЬ, ВИ́СЛАНЕЦЬ (спеціально посланий для цього). Поїхав вісник на прудкім верблюді.. Та й переказує цареві Туру (А. Кримський); Чи ж все буть йому кар вістуном І погрозою в людях!? (І. Франко); Ось вістовник біжить із гір..; Якби він нам приніс хорошу вість (переклад М. Лукаша); І вістовець не приходить од їх, щоб за їх розказати (Леся Українка); Влетіти і впасти, як падали колись гінці - вісники перемоги - на майданах античних міст (О. Гончар); [Тхориха:] Раз увечері прибігає до нас від Храпка посланець (Панас Мирний).
II. ПОСИ́ЛЬНИЙ (особа, яку посилають кудись із дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери), ПОСЛА́НЕ́ЦЬ, КУР’ЄР, РОЗСИЛЬНИЙ, ВІСТОВИ́Й, ВІСТОВЕ́ЦЬзаст. (перев. у війську); ХОДА́Крозм. (обраний кимсь і посланий кудись з певним дорученням, клопотанням), СТІ́ЙЧИКзаст. (при волосному правлінні). Кушніренко прийшов без подвірних списків, хоч про це нагадували йому навіть оце щойно, через посильного від сходки (А. Головко); "Воля Покуття" [газета] ще не доробилася, щоб тримати спеціального посильного (Ірина Вільде); Збори були призначені на дванадцять. Напередодні всі хати обійшли посланці, попереджали, щоб не спізнювались (Ю. Збанацький); Тільки-но окопались, прибіг вістовий з батальйону і доповів, що наказано знову зніматися вперед, бо противник відступає (О. Гончар); Не встигла Гризельда ступити кільки ступенів до палацу, як прибіг вістовець шляхтич (І. Нечуй-Левицький); - Знайти письменного чоловіка, щоб списав усі наші біди і злигодні, а потім з тією бумагою і послати свого ходака в столицю до царя (П. Кочура); Писар написав о. Артемієві це все в офіціальній бумазі ще й нумер завів й одіслав через стійчика (І. Нечуй-Левицький).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний вістове́ць вістовці́
родовий вістовця́ вістовці́в
давальний вістовце́ві, вістовцю́ вістовця́м
знахідний вістовця́ вістовці́в
орудний вістовце́м вістовця́ми
місцевий на/у вістовце́ві, вістовці́, вістовцю́ на/у вістовця́х
кличний вістовцю́ вістовці́

Словник синонімів

ВІ́СНИК (той, хто приносить якусь звістку), ВІСТУ́Н, ВІСТІВНИ́К[ВІСТОВНИ́К]рідше, ВІСТОВИ́Крідше, ВІСТОВЕ́ЦЬрідше; ГІНЕ́ЦЬ[ГОНЕ́ЦЬ], ПОСЛА́НЕ́ЦЬ, ВИ́СЛАНЕЦЬ (спеціально посланий для цього). Поїхав вісник на прудкім верблюді.. Та й переказує цареві Туру (А. Кримський); Чи ж все буть йому кар вістуном І погрозою в людях!? (І. Франко); Ось вістовник біжить із гір..; Якби він нам приніс хорошу вість (переклад М. Лукаша); І вістовець не приходить од їх, щоб за їх розказати (Леся Українка); Влетіти і впасти, як падали колись гінці - вісники перемоги - на майданах античних міст (О. Гончар); [Тхориха:] Раз увечері прибігає до нас від Храпка посланець (Панас Мирний).
II. ПОСИ́ЛЬНИЙ (особа, яку посилають кудись із дорученням; співробітник установи, який розносить ділові папери), ПОСЛА́НЕ́ЦЬ, КУР’ЄР, РОЗСИЛЬНИЙ, ВІСТОВИ́Й, ВІСТОВЕ́ЦЬзаст. (перев. у війську); ХОДА́Крозм. (обраний кимсь і посланий кудись з певним дорученням, клопотанням), СТІ́ЙЧИКзаст. (при волосному правлінні). Кушніренко прийшов без подвірних списків, хоч про це нагадували йому навіть оце щойно, через посильного від сходки (А. Головко); "Воля Покуття" [газета] ще не доробилася, щоб тримати спеціального посильного (Ірина Вільде); Збори були призначені на дванадцять. Напередодні всі хати обійшли посланці, попереджали, щоб не спізнювались (Ю. Збанацький); Тільки-но окопались, прибіг вістовий з батальйону і доповів, що наказано знову зніматися вперед, бо противник відступає (О. Гончар); Не встигла Гризельда ступити кільки ступенів до палацу, як прибіг вістовець шляхтич (І. Нечуй-Левицький); - Знайти письменного чоловіка, щоб списав усі наші біди і злигодні, а потім з тією бумагою і послати свого ходака в столицю до царя (П. Кочура); Писар написав о. Артемієві це все в офіціальній бумазі ще й нумер завів й одіслав через стійчика (І. Нечуй-Левицький).