вістити 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
(віщувати) [рідко]
Словник відмінків
| Інфінітив | вісти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вісті́мо, вісті́м | |
| 2 особа | вісти́ | вісті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вісти́тиму | вісти́тимемо, вісти́тимем |
| 2 особа | вісти́тимеш | вісти́тимете |
| 3 особа | вісти́тиме | вісти́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | віщу́ | вістимо́, вісти́м |
| 2 особа | вісти́ш | вістите́ |
| 3 особа | вісти́ть | вістя́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вістячи́* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вісти́в | вісти́ли |
| жін. р. | вісти́ла | |
| сер. р. | вісти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вісти́вши | ||