віспуватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний віспува́тий віспува́та віспува́те віспува́ті
родовий віспува́того віспува́тої віспува́того віспува́тих
давальний віспува́тому віспува́тій віспува́тому віспува́тим
знахідний віспува́тий, віспува́того віспува́ту віспува́те віспува́ті, віспува́тих
орудний віспува́тим віспува́тою віспува́тим віспува́тими
місцевий на/у віспува́тому, віспува́тім на/у віспува́тій на/у віспува́тому, віспува́тім на/у віспува́тих

Словник синонімів

ВІСПУВА́ТИЙ (з шрамами, ямками на шкірі після віспи),ПОВІСПО́ВАНИЙ, РЯБИ́Й, ПОДЗЬО́БАНИЙ ВІ́СПОЮ[ПОДЗЮ́БАНИЙ ВІ́СПОЮ], ТАРАНКУВА́ТИЙрозм., ДЗЮБА́ТИЙрозм.У Гречаного віспувате обличчя - ніби соняшник, з якого меткі горобці поспивали насіння (Є. Гуцало); Вона, повіспована, не зманить чоловіка, а борщ добре вміє варити (І. Ле); Та й радів же рябий парубок! Обнімав усіх (Марко Вовчок); Подзьобане віспою бородате обличчя осміхалося (М. Коцюбинський); Таранкувате лице мов ще дужче порябіло (Панас Мирний); За хвилину у двері всунулась пелехата голова з дзюбатим обличчям (М. Коцюбинський).