вісмутин 1 значення
-1-
іменник чоловічого роду
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | вісмути́н | вісмути́ни |
| родовий | вісмути́ну | вісмути́нів |
| давальний | вісмути́ну, вісмути́нові | вісмути́нам |
| знахідний | вісмути́н | вісмути́ни |
| орудний | вісмути́ном | вісмути́нами |
| місцевий | на/у вісмути́ні | на/у вісмути́нах |
| кличний | вісмути́не* | вісмути́ни* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | вісмути́н | вісмути́ни |
| родовий | вісмути́ну | вісмути́нів |
| давальний | вісмути́ну, вісмути́нові | вісмути́нам |
| знахідний | вісмути́н | вісмути́ни |
| орудний | вісмути́ном | вісмути́нами |
| місцевий | на/у вісмути́ні | на/у вісмути́нах |
| кличний | вісмути́не* | вісмути́ни* |