вісмутатний 1 значення
-1-
прикметник
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вісмута́тний | вісмута́тна | вісмута́тне | вісмута́тні |
| родовий | вісмута́тного | вісмута́тної | вісмута́тного | вісмута́тних |
| давальний | вісмута́тному | вісмута́тній | вісмута́тному | вісмута́тним |
| знахідний | вісмута́тний, вісмута́тного | вісмута́тну | вісмута́тне | вісмута́тні, вісмута́тних |
| орудний | вісмута́тним | вісмута́тною | вісмута́тним | вісмута́тними |
| місцевий | на/у вісмута́тному, вісмута́тнім | на/у вісмута́тній | на/у вісмута́тному, вісмута́тнім | на/у вісмута́тних |
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | вісмута́тний | вісмута́тна | вісмута́тне | вісмута́тні |
| родовий | вісмута́тного | вісмута́тної | вісмута́тного | вісмута́тних |
| давальний | вісмута́тному | вісмута́тній | вісмута́тному | вісмута́тним |
| знахідний | вісмута́тний, вісмута́тного | вісмута́тну | вісмута́тне | вісмута́тні, вісмута́тних |
| орудний | вісмута́тним | вісмута́тною | вісмута́тним | вісмута́тними |
| місцевий | на/у вісмута́тному, вісмута́тнім | на/у вісмута́тній | на/у вісмута́тному, вісмута́тнім | на/у вісмута́тних |