-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний віслю́к віслюки́
родовий віслюка́ віслюкі́в
давальний віслюку́, віслюко́ві віслюка́м
знахідний віслюка́ віслюки́, віслюкі́в
орудний віслюко́м віслюка́ми
місцевий на/у віслюку́, віслюко́ві на/у віслюка́х
кличний віслю́че віслюки́

Словник синонімів

ОСЕ́Л (свійська робоча тварина), ВІСЛЮ́К, ОСЛЮ́Крозм.,ІША́Крозм.;ОНА́ГР, КУЛА́Н (дикий). Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони (М. Коцюбинський); Позаду всіх озброєні ножами греки похмуро тягли артилерію на віслюках (О. Гончар); Все частіше нам назустріч трапляються низенькі ішаки, навантажені дровами (М. Нагнибіда); Коли дикий онагр або сарна заблукають до людських домівок - горе їм! (А. Кримський); Кулани - стадні тварини.