-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
відмінок | однина | множина |
називний | віслю́к | віслюки́ |
родовий | віслюка́ | віслюкі́в |
давальний | віслюку́, віслюко́ві | віслюка́м |
знахідний | віслюка́ | віслюки́, віслюкі́в |
орудний | віслюко́м | віслюка́ми |
місцевий | на/у віслюку́, віслюко́ві | на/у віслюка́х |
кличний | віслю́че | віслюки́ |
Словник синонімів
ОСЕ́Л (свійська робоча тварина), ВІСЛЮ́К, ОСЛЮ́К розм., ІША́К розм.; ОНА́ГР, КУЛА́Н (дикий). Кричав десь осел. Крик ослюка бився поміж опунцій, такий же колючий, як і вони (М. Коцюбинський); Позаду всіх озброєні ножами греки похмуро тягли артилерію на віслюках (О. Гончар); Все частіше нам назустріч трапляються низенькі ішаки, навантажені дровами (М. Нагнибіда); Коли дикий онагр або сарна заблукають до людських домівок - горе їм! (А. Кримський); Кулани - стадні тварини.