ШМАРКА́Ч (зневажл., лайл. - шмарката дитина; молода, недосвідчена людина), СМАРКА́Ч, СОПЛЯ́К, СОПЛІ́Й, СОПЛЯ́, ВІСКРЯ́Кдіал.- Ви цього кавалера знаєте? - питаю.. - Якого кавалера? На біса він нам здався, такий шмаркач! (П. Панч); Ти гадаєш, єден дурню, що я тя любила, я такими смаркачами плоти городила (коломийка); - Я ж вас, тату, поборю. - Що?! - схопився Гордій.. - Так от же я тобі, сопляку, втру носа (Григорій Тютюнник); Данилко віднімав у багатьох сопліїв паску й крашанки (Ю. Яновський); - Ніхто вас пальцем не зачепить. - Спробувала б зачепити нас оця сопля (З. Тулуб); [Полікарп Іванович:] Що це за люди починають вилуплюватись? Ах ти віскряк! .. Да як у тебе язик повернувся таке вимовити? (М. Кропивницький).