-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | віршува́ти |
| | однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | віршу́ймо |
| 2 особа | віршу́й | віршу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | віршува́тиму | віршува́тимемо, віршува́тимем |
| 2 особа | віршува́тимеш | віршува́тимете |
| 3 особа | віршува́тиме | віршува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | віршу́ю | віршу́ємо, віршу́єм |
| 2 особа | віршу́єш | віршу́єте |
| 3 особа | віршу́є | віршу́ють |
| Активний дієприкметник |
| |
| Дієприслівник |
| віршу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | віршува́в | віршува́ли |
| жін. р. | віршува́ла |
| сер. р. | віршува́ло |
| Активний дієприкметник |
| |
| Пасивний дієприкметник |
| віршо́ваний |
| Безособова форма |
| віршо́вано |
| Дієприслівник |
| віршува́вши |
Словник синонімів
ДЕКЛАМУВА́ТИ, ЧИТА́ТИ, ПРОКА́ЗУВАТИ, ПРОЧИ́ТУВАТИ рідше, ВІРШУВА́ТИ заст., РЕЦИТУВА́ТИ заст.; МЕЛОДЕКЛАМУВА́ТИ (у супроводі музики). - Док.: продекламува́ти, прочита́ти, проказа́ти, прорецитува́ти. Слухали музику, Чорнота декламував вірші (Є. Гуцало); [Орест:] От я знайшов одні вірші. [Любов:] Краще вголос прочитайте, бо я люблю, як ви читаєте вірші (Леся Українка); Він цитував деякі рядки Сосюри й Тичини.. по пам’яті, легко й точно проказував: "На майдані коло церкви..." (Т. Масенко); Він мав звичку вголос прочитувати різні п’єси, особливо написані віршами (Л. Смілянський); Через годину дядько вже сидить на ґанку і віршує Міцкевича (М. Коцюбинський); А як зачне [тато].. рецитувати стародавні вірші, то боки зривати можна (І. Франко).