-1-
іменник чоловічого роду, істота
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | віршоро́б | віршоро́би |
| родовий | віршоро́ба | віршоро́бів |
| давальний | віршоро́бові, віршоро́бу | віршоро́бам |
| знахідний | віршоро́ба | віршоро́бів |
| орудний | віршоро́бом | віршоро́бами |
| місцевий | на/у віршоро́бові, віршоро́бі | на/у віршоро́бах |
| кличний | віршоро́бе | віршоро́би |
Словник синонімів
ПИСА́КА зневажл. (плідний, але бездарний письменник, журналіст), БОРЗОПИ́СЕЦЬ ірон., БАЗГРА́Ч ірон., ПИСЬМА́К заст.; ГРАФОМА́Н (той, хто прагне до письменницької діяльності, не маючи до цього хисту); ВІРШОМА́З зневажл., ВІРШОРО́Б зневажл. (бездарний поет). [Пронашка:] Я розмовляв учора з Чайченком. Він знає автора статейки. Це дрібний і безпринципний писака (І. Микитенко); Нехай лютують борзописці, обливають його [Оноре де Бальзака] помиями (Н. Рибак); Один собі письмак (Нащо казати, звали як?), Надумавшись, пісні складать почав (Олена Пчілка); Вона не розуміла психології початківців, не знала, що.. вони часто бувають схожі на графоманів (О. Гуреїв); У стінгазеті вмістив [Яша] пару наївних, риторичних віршиків, за які Вова висміяв його і не називав тепер інакше, як віршомазом (О. Копиленко); Це була відповідь тим віршоробам, які загрузли в шкільній схоластиці і хвалебні оди тиранам видають за поезію (П. Колесник). - Пор. письме́нник, 1. пое́т.
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | віршоро́б | віршоро́би |
| родовий | віршоро́ба | віршоро́бів |
| давальний | віршоро́бові, віршоро́бу | віршоро́бам |
| знахідний | віршоро́ба | віршоро́бів |
| орудний | віршоро́бом | віршоро́бами |
| місцевий | на/у віршоро́бові, віршоро́бі | на/у віршоро́бах |
| кличний | віршоро́бе | віршоро́би |
Словник синонімів
ПИСА́КА зневажл. (плідний, але бездарний письменник, журналіст), БОРЗОПИ́СЕЦЬ ірон., БАЗГРА́Ч ірон., ПИСЬМА́К заст.; ГРАФОМА́Н (той, хто прагне до письменницької діяльності, не маючи до цього хисту); ВІРШОМА́З зневажл., ВІРШОРО́Б зневажл. (бездарний поет). [Пронашка:] Я розмовляв учора з Чайченком. Він знає автора статейки. Це дрібний і безпринципний писака (І. Микитенко); Нехай лютують борзописці, обливають його [Оноре де Бальзака] помиями (Н. Рибак); Один собі письмак (Нащо казати, звали як?), Надумавшись, пісні складать почав (Олена Пчілка); Вона не розуміла психології початківців, не знала, що.. вони часто бувають схожі на графоманів (О. Гуреїв); У стінгазеті вмістив [Яша] пару наївних, риторичних віршиків, за які Вова висміяв його і не називав тепер інакше, як віршомазом (О. Копиленко); Це була відповідь тим віршоробам, які загрузли в шкільній схоластиці і хвалебні оди тиранам видають за поезію (П. Колесник). - Пор. письме́нник, 1. пое́т.