-1-
іменник чоловічого роду, істота
[зневажл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний віршоро́б віршоро́би
родовий віршоро́ба віршоро́бів
давальний віршоро́бові, віршоро́бу віршоро́бам
знахідний віршоро́ба віршоро́бів
орудний віршоро́бом віршоро́бами
місцевий на/у віршоро́бові, віршоро́бі на/у віршоро́бах
кличний віршоро́бе віршоро́би

Словник синонімів

ПИСА́КАзневажл. (плідний, але бездарний письменник, журналіст), БОРЗОПИ́СЕЦЬірон.,БАЗГРА́Чірон., ПИСЬМА́Кзаст.; ГРАФОМА́Н (той, хто прагне до письменницької діяльності, не маючи до цього хисту); ВІРШОМА́З зневажл.,ВІРШОРО́Б зневажл. (бездарний поет). [Пронашка:] Я розмовляв учора з Чайченком. Він знає автора статейки. Це дрібний і безпринципний писака (І. Микитенко); Нехай лютують борзописці, обливають його [Оноре де Бальзака] помиями (Н. Рибак); Один собі письмак (Нащо казати, звали як?), Надумавшись, пісні складать почав (Олена Пчілка); Вона не розуміла психології початківців, не знала, що.. вони часто бувають схожі на графоманів (О. Гуреїв); У стінгазеті вмістив [Яша] пару наївних, риторичних віршиків, за які Вова висміяв його і не називав тепер інакше, як віршомазом (О. Копиленко); Це була відповідь тим віршоробам, які загрузли в шкільній схоластиці і хвалебні оди тиранам видають за поезію (П. Колесник). - Пор. письме́нник, 1. пое́т.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний віршоро́б віршоро́би
родовий віршоро́ба віршоро́бів
давальний віршоро́бові, віршоро́бу віршоро́бам
знахідний віршоро́ба віршоро́бів
орудний віршоро́бом віршоро́бами
місцевий на/у віршоро́бові, віршоро́бі на/у віршоро́бах
кличний віршоро́бе віршоро́би

Словник синонімів

ПИСА́КАзневажл. (плідний, але бездарний письменник, журналіст), БОРЗОПИ́СЕЦЬірон.,БАЗГРА́Чірон., ПИСЬМА́Кзаст.; ГРАФОМА́Н (той, хто прагне до письменницької діяльності, не маючи до цього хисту); ВІРШОМА́З зневажл.,ВІРШОРО́Б зневажл. (бездарний поет). [Пронашка:] Я розмовляв учора з Чайченком. Він знає автора статейки. Це дрібний і безпринципний писака (І. Микитенко); Нехай лютують борзописці, обливають його [Оноре де Бальзака] помиями (Н. Рибак); Один собі письмак (Нащо казати, звали як?), Надумавшись, пісні складать почав (Олена Пчілка); Вона не розуміла психології початківців, не знала, що.. вони часто бувають схожі на графоманів (О. Гуреїв); У стінгазеті вмістив [Яша] пару наївних, риторичних віршиків, за які Вова висміяв його і не називав тепер інакше, як віршомазом (О. Копиленко); Це була відповідь тим віршоробам, які загрузли в шкільній схоластиці і хвалебні оди тиранам видають за поезію (П. Колесник). - Пор. письме́нник, 1. пое́т.