-1-
іменник чоловічого роду, істота
[зневажл.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний віршома́з віршома́зи
родовий віршома́за віршома́зів
давальний віршома́зові, віршома́зу віршома́зам
знахідний віршома́за віршома́зів
орудний віршома́зом віршома́зами
місцевий на/у віршома́зові, віршома́зі на/у віршома́зах
кличний віршома́зе віршома́зи

Словник синонімів

ПИСА́КАзневажл. (плідний, але бездарний письменник, журналіст), БОРЗОПИ́СЕЦЬірон.,БАЗГРА́Чірон., ПИСЬМА́Кзаст.; ГРАФОМА́Н (той, хто прагне до письменницької діяльності, не маючи до цього хисту); ВІРШОМА́З зневажл.,ВІРШОРО́Б зневажл. (бездарний поет). [Пронашка:] Я розмовляв учора з Чайченком. Він знає автора статейки. Це дрібний і безпринципний писака (І. Микитенко); Нехай лютують борзописці, обливають його [Оноре де Бальзака] помиями (Н. Рибак); Один собі письмак (Нащо казати, звали як?), Надумавшись, пісні складать почав (Олена Пчілка); Вона не розуміла психології початківців, не знала, що.. вони часто бувають схожі на графоманів (О. Гуреїв); У стінгазеті вмістив [Яша] пару наївних, риторичних віршиків, за які Вова висміяв його і не називав тепер інакше, як віршомазом (О. Копиленко); Це була відповідь тим віршоробам, які загрузли в шкільній схоластиці і хвалебні оди тиранам видають за поезію (П. Колесник). - Пор. письме́нник, 1. пое́т.

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний віршома́з віршома́зи
родовий віршома́за віршома́зів
давальний віршома́зові, віршома́зу віршома́зам
знахідний віршома́за віршома́зів
орудний віршома́зом віршома́зами
місцевий на/у віршома́зові, віршома́зі на/у віршома́зах
кличний віршома́зе віршома́зи

Словник синонімів

ПИСА́КАзневажл. (плідний, але бездарний письменник, журналіст), БОРЗОПИ́СЕЦЬірон.,БАЗГРА́Чірон., ПИСЬМА́Кзаст.; ГРАФОМА́Н (той, хто прагне до письменницької діяльності, не маючи до цього хисту); ВІРШОМА́З зневажл.,ВІРШОРО́Б зневажл. (бездарний поет). [Пронашка:] Я розмовляв учора з Чайченком. Він знає автора статейки. Це дрібний і безпринципний писака (І. Микитенко); Нехай лютують борзописці, обливають його [Оноре де Бальзака] помиями (Н. Рибак); Один собі письмак (Нащо казати, звали як?), Надумавшись, пісні складать почав (Олена Пчілка); Вона не розуміла психології початківців, не знала, що.. вони часто бувають схожі на графоманів (О. Гуреїв); У стінгазеті вмістив [Яша] пару наївних, риторичних віршиків, за які Вова висміяв його і не називав тепер інакше, як віршомазом (О. Копиленко); Це була відповідь тим віршоробам, які загрузли в шкільній схоластиці і хвалебні оди тиранам видають за поезію (П. Колесник). - Пор. письме́нник, 1. пое́т.