-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ві́рувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ві́руймо
2 особа ві́руй ві́руйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ві́руватиму ві́руватимемо, ві́руватимем
2 особа ві́руватимеш ві́руватимете
3 особа ві́руватиме ві́руватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ві́рую ві́руємо, ві́руєм
2 особа ві́руєш ві́руєте
3 особа ві́рує ві́рують
Активний дієприкметник
ві́руючий
Дієприслівник
ві́руючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ві́рував ві́рували
жін. р. ві́рувала
сер. р. ві́рувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ві́рувавши

Словник синонімів

ВІ́РИТИ (бути впевненим у чому-небудь, йняти віри; бути релігійним), ВІ́РУВАТИ. - Док.: пові́рити, уві́рувати[вві́рувати]. Та любо вірити, що знов земля цвістиме І новий плід зачне (М. Рильський); Адже й гяури вірять в аллаха!.. (М. Коцюбинський); На сни, мовляв, не потурай; А рад я снам отим без міри, Бо міцно вірую в свій край, Як неньці йме дитина віри (П. Грабовський); - Двадцять п’ять років тому був я не отець Христофор, а звичайнісінький семінарист.., кінчив навчання, вірував, молився і викохував свій сад (О. Довженко); Я був би ладен увірувати в Бога, коли б після смерті мене запроторили в таку розкіш (Ю. Смолич).

Словник відмінків

Інфінітив ві́рувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ві́руймо
2 особа ві́руй ві́руйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ві́руватиму ві́руватимемо, ві́руватимем
2 особа ві́руватимеш ві́руватимете
3 особа ві́руватиме ві́руватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ві́рую ві́руємо, ві́руєм
2 особа ві́руєш ві́руєте
3 особа ві́рує ві́рують
Активний дієприкметник
ві́руючий
Дієприслівник
ві́руючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ві́рував ві́рували
жін. р. ві́рувала
сер. р. ві́рувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ві́рувавши

Словник синонімів

ВІ́РИТИ (бути впевненим у чому-небудь, йняти віри; бути релігійним), ВІ́РУВАТИ. - Док.: пові́рити, уві́рувати[вві́рувати]. Та любо вірити, що знов земля цвістиме І новий плід зачне (М. Рильський); Адже й гяури вірять в аллаха!.. (М. Коцюбинський); На сни, мовляв, не потурай; А рад я снам отим без міри, Бо міцно вірую в свій край, Як неньці йме дитина віри (П. Грабовський); - Двадцять п’ять років тому був я не отець Христофор, а звичайнісінький семінарист.., кінчив навчання, вірував, молився і викохував свій сад (О. Довженко); Я був би ладен увірувати в Бога, коли б після смерті мене запроторили в таку розкіш (Ю. Смолич).