віроучительний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний віроучи́тельний віроучи́тельна віроучи́тельне віроучи́тельні
родовий віроучи́тельного віроучи́тельної віроучи́тельного віроучи́тельних
давальний віроучи́тельному віроучи́тельній віроучи́тельному віроучи́тельним
знахідний віроучи́тельний, віроучи́тельного віроучи́тельну віроучи́тельне віроучи́тельні, віроучи́тельних
орудний віроучи́тельним віроучи́тельною віроучи́тельним віроучи́тельними
місцевий на/у віроучи́тельному, віроучи́тельнім на/у віроучи́тельній на/у віроучи́тельному, віроучи́тельнім на/у віроучи́тельних