віровчительний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний віровчи́тельний віровчи́тельна віровчи́тельне віровчи́тельні
родовий віровчи́тельного віровчи́тельної віровчи́тельного віровчи́тельних
давальний віровчи́тельному віровчи́тельній віровчи́тельному віровчи́тельним
знахідний віровчи́тельний, віровчи́тельного віровчи́тельну віровчи́тельне віровчи́тельні, віровчи́тельних
орудний віровчи́тельним віровчи́тельною віровчи́тельним віровчи́тельними
місцевий на/у віровчи́тельному, віровчи́тельнім на/у віровчи́тельній на/у віровчи́тельному, віровчи́тельнім на/у віровчи́тельних