вірниця 2 значення
-1-
іменник жіночого роду, істота
(довірена особа) [розм.]
-2-
іменник жіночого роду, істота
(вірна певної релігійної конфесії)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | ві́рниця | ві́рниці |
| родовий | ві́рниці | ві́рниць |
| давальний | ві́рниці | ві́рницям |
| знахідний | ві́рницю | ві́рниць |
| орудний | ві́рницею | ві́рницями |
| місцевий | на/у ві́рниці | на/у ві́рницях |
| кличний | ві́рнице | ві́рниці |
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | ві́рниця | ві́рниці |
| родовий | ві́рниці | ві́рниць |
| давальний | ві́рниці | ві́рницям |
| знахідний | ві́рницю | ві́рниць |
| орудний | ві́рницею | ві́рницями |
| місцевий | на/у ві́рниці | на/у ві́рницях |
| кличний | ві́рнице | ві́рниці |