вірлячий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний вірля́чий вірля́ча вірля́че вірля́чі
родовий вірля́чого вірля́чої вірля́чого вірля́чих
давальний вірля́чому вірля́чій вірля́чому вірля́чим
знахідний вірля́чий, вірля́чого вірля́чу вірля́че вірля́чі, вірля́чих
орудний вірля́чим вірля́чою вірля́чим вірля́чими
місцевий на/у вірля́чому, вірля́чім на/у вірля́чій на/у вірля́чому, вірля́чім на/у вірля́чих