вірля 2 значень
-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Вірля́ | |
| родовий | Вірлі́ | |
| давальний | Вірлі́ | |
| знахідний | Вірлю́ | |
| орудний | Вірле́ю | |
| місцевий | на/у Вірлі́ | |
| кличний | Вірле́* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | вірля́ | вірля́та |
| родовий | вірля́ти | вірля́т |
| давальний | вірля́ті | вірля́там |
| знахідний | вірля́ | вірля́та, вірля́т |
| орудний | вірля́м | вірля́тами |
| місцевий | на/у вірля́ті | на/у вірля́тах |
| кличний | вірля́ | вірля́та |
Словник синонімів
-2-
іменник середнього роду, істота
(орленя) [рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Вірля́ | |
| родовий | Вірлі́ | |
| давальний | Вірлі́ | |
| знахідний | Вірлю́ | |
| орудний | Вірле́ю | |
| місцевий | на/у Вірлі́ | |
| кличний | Вірле́* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | вірля́ | вірля́та |
| родовий | вірля́ти | вірля́т |
| давальний | вірля́ті | вірля́там |
| знахідний | вірля́ | вірля́та, вірля́т |
| орудний | вірля́м | вірля́тами |
| місцевий | на/у вірля́ті | на/у вірля́тах |
| кличний | вірля́ | вірля́та |