віншувальний 1 значення
-1-
прикметник
[рідко]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | віншува́льний | віншува́льна | віншува́льне | віншува́льні |
родовий | віншува́льного | віншува́льної | віншува́льного | віншува́льних |
давальний | віншува́льному | віншува́льній | віншува́льному | віншува́льним |
знахідний | віншува́льний | віншува́льну | віншува́льне | віншува́льні |
орудний | віншува́льним | віншува́льною | віншува́льним | віншува́льними |
місцевий | на/у віншува́льному, віншува́льнім | на/у віншува́льній | на/у віншува́льному, віншува́льнім | на/у віншува́льних |