вінчатий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний вінча́тий вінча́та вінча́те вінча́ті
родовий вінча́того вінча́тої вінча́того вінча́тих
давальний вінча́тому вінча́тій вінча́тому вінча́тим
знахідний вінча́тий, вінча́того вінча́ту вінча́те вінча́ті, вінча́тих
орудний вінча́тим вінча́тою вінча́тим вінча́тими
місцевий на/у вінча́тому, вінча́тім на/у вінча́тій на/у вінча́тому, вінча́тім на/у вінча́тих
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний вінча́тий вінча́та вінча́те вінча́ті
родовий вінча́того вінча́тої вінча́того вінча́тих
давальний вінча́тому вінча́тій вінча́тому вінча́тим
знахідний вінча́тий, вінча́того вінча́ту вінча́те вінча́ті, вінча́тих
орудний вінча́тим вінча́тою вінча́тим вінча́тими
місцевий на/у вінча́тому, вінча́тім на/у вінча́тій на/у вінча́тому, вінча́тім на/у вінча́тих