вінчастий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний вінча́стий вінча́ста вінча́сте вінча́сті
родовий вінча́стого вінча́стої вінча́стого вінча́стих
давальний вінча́стому вінча́стій вінча́стому вінча́стим
знахідний вінча́стий вінча́сту вінча́сте вінча́сті
орудний вінча́стим вінча́стою вінча́стим вінча́стими
місцевий на/у вінча́стому, вінча́стім на/у вінча́стій на/у вінча́стому, вінча́стім на/у вінча́стих
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний вінча́стий вінча́ста вінча́сте вінча́сті
родовий вінча́стого вінча́стої вінча́стого вінча́стих
давальний вінча́стому вінча́стій вінча́стому вінча́стим
знахідний вінча́стий вінча́сту вінча́сте вінча́сті
орудний вінча́стим вінча́стою вінча́стим вінча́стими
місцевий на/у вінча́стому, вінча́стім на/у вінча́стій на/у вінча́стому, вінча́стім на/у вінча́стих