-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
(давати посаг) [арх.]

Словник відмінків

Інфінітив вінува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   віну́ймо
2 особа віну́й віну́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вінува́тиму вінува́тимемо, вінува́тимем
2 особа вінува́тимеш вінува́тимете
3 особа вінува́тиме вінува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС
1 особа віну́ю віну́ємо, віну́єм
2 особа віну́єш віну́єте
3 особа віну́є віну́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
віну́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. вінува́в вінува́ли
жін. р. вінува́ла
сер. р. вінува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вінува́вши