вінувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного і доконаного виду
(давати посаг) [арх.]
Словник відмінків
| Інфінітив | вінува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | віну́ймо | |
| 2 особа | віну́й | віну́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вінува́тиму | вінува́тимемо, вінува́тимем |
| 2 особа | вінува́тимеш | вінува́тимете |
| 3 особа | вінува́тиме | вінува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | віну́ю | віну́ємо, віну́єм |
| 2 особа | віну́єш | віну́єте |
| 3 особа | віну́є | віну́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| віну́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вінува́в | вінува́ли |
| жін. р. | вінува́ла | |
| сер. р. | вінува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вінува́вши | ||