вінтувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | вінтува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вінту́ймо | |
| 2 особа | вінту́й | вінту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вінтува́тиму | вінтува́тимемо, вінтува́тимем |
| 2 особа | вінтува́тимеш | вінтува́тимете |
| 3 особа | вінтува́тиме | вінтува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вінту́ю | вінту́ємо, вінту́єм |
| 2 особа | вінту́єш | вінту́єте |
| 3 особа | вінту́є | вінту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вінту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вінтува́в | вінтува́ли |
| жін. р. | вінтува́ла | |
| сер. р. | вінтува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вінтува́вши | ||