вінницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ві́нницький ві́нницька ві́нницьке ві́нницькі
родовий ві́нницького ві́нницької ві́нницького ві́нницьких
давальний ві́нницькому ві́нницькій ві́нницькому ві́нницьким
знахідний ві́нницький, ві́нницького ві́нницьку ві́нницьке ві́нницькі, ві́нницьких
орудний ві́нницьким ві́нницькою ві́нницьким ві́нницькими
місцевий на/у ві́нницькому, ві́нницькім на/у ві́нницькій на/у ві́нницькому, ві́нницькім на/у ві́нницьких
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний ві́нницький ві́нницька ві́нницьке ві́нницькі
родовий ві́нницького ві́нницької ві́нницького ві́нницьких
давальний ві́нницькому ві́нницькій ві́нницькому ві́нницьким
знахідний ві́нницький, ві́нницького ві́нницьку ві́нницьке ві́нницькі, ві́нницьких
орудний ві́нницьким ві́нницькою ві́нницьким ві́нницькими
місцевий на/у ві́нницькому, ві́нницькім на/у ві́нницькій на/у ві́нницькому, ві́нницькім на/у ві́нницьких