-1-
іменник чоловічого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний віне́ць вінці́
родовий вінця́ вінці́в
давальний вінцю́, вінце́ві вінця́м
знахідний віне́ць вінці́
орудний вінце́м вінця́ми
місцевий на/у вінці́, вінцю́ на/у вінця́х
кличний вінцю́* вінці́*

Словник синонімів

I. КОРО́НА (коштовний головний убір - знак високої влади: королівської, царської тощо), ВІНЕ́ЦЬ, КОРУ́НАдіал.; ДІАДЕ́МА (вінець або пов’язка з коштовними самоцвітами у верховних урядовців, жерців тощо). По другий бік диякона стояв цар в зубчастій короні (І. Нечуй-Левицький); [Ярослав:] А він чужих покликав королів І був ладен всю Русь пошматувати, Аби собі вінець князівський взяти (І. Кочерга); Там надінеш ти коруну Із каменів самоцвітних (Я. Щоголів); [Гелен:] Ся діадема, сяя патериця - то знаки влади над всіма царями (Леся Українка).
КОРО́НА (сяйво навколо сонця, місяця - перев. під час затемнення), КОРУ́НАдіал.; ВІНЕ́ЦЬ (сяйво навколо сонця, місяця, зірок тощо); НІМБ (сяйво навколо чого-небудь). Сонце простелило на небі свою корону (М. Коцюбинський); Сонце вже зникло, і там, де воно тільки що сяяло, ледве помітно мерехтів прозорий блакитнувато-зелений вінець (З. Тулуб); Я любувався, як на тлі моря світився німб золотого волосся (М. Коцюбинський); Прозорий і примарний німб сонячної корони раптом розірвався (З. Тулуб).

Словник фразеологізмів

вести́ до вінця́ кого. Одружуватися з ким-небудь. Скільки-то перегоріло у його серці огню од того несказанного жалю, що інший перед його очима взяв да й веде її до вінця (П. Куліш).

іти́ / піти́ до вінця́. Одружуватися. Так спали довгими ночами по хатах і клунях старші степові дівчата з хлопцями на досвітках. Аж поки не йшли до вінця (Т. Масенко); Після Великодня .. і до вінця підемо (М. Стельмах).

ла́вро́вий віно́к. Слава, почесті. Тяжко ж йому [Шевченкові] на чужині І в вінку лавровім... (Пісні та романси..); [Убийбатько:] Хіба ще хто хоче прославитись, крім мене? Хто ж цей, сказати б, мій конкурент на лавровий вінок, мій злий суперник? (І. Микитенко); Полохати старих жінок, Возитися з дітками — І на лавровий свій вінок Покласти вічні плями? (О. Мисик); ла́вро́вий віне́ць. Там у любім ріднім краю Стан падлючий поступає, Конкурс надто вже великий На брудний вінець лавровий (Леся Українка).

іти́ / піти́ до вінця́. Одружуватися. Так спали довгими ночами по хатах і клунях старші степові дівчата з хлопцями на досвітках. Аж поки не йшли до вінця (Т. Масенко); Після Великодня .. і до вінця підемо (М. Стельмах).

ста́ти / става́ти під віне́ць з ким і без додатка. Обвінчатися, одружитися. — Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця .. тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Яновський); Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець — традиція ця була тоді ще міцна, — місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати, бо за святцями Михайло Тютюнник і Ївга Буденна були родичі (Григір Тютюнник); // Вінчатися. стоя́ти під вінце́м. Чом її грім не вбив або земля не запалася під нею, коли вона стояла під вінцем! (Марко Вовчок).

ста́ти / става́ти під віне́ць з ким і без додатка. Обвінчатися, одружитися. — Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця .. тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Яновський); Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець — традиція ця була тоді ще міцна, — місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати, бо за святцями Михайло Тютюнник і Ївга Буденна були родичі (Григір Тютюнник); // Вінчатися. стоя́ти під вінце́м. Чом її грім не вбив або земля не запалася під нею, коли вона стояла під вінцем! (Марко Вовчок).

ста́ти / става́ти під віне́ць з ким і без додатка. Обвінчатися, одружитися. — Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця .. тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Яновський); Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець — традиція ця була тоді ще міцна, — місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати, бо за святцями Михайло Тютюнник і Ївга Буденна були родичі (Григір Тютюнник); // Вінчатися. стоя́ти під вінце́м. Чом її грім не вбив або земля не запалася під нею, коли вона стояла під вінцем! (Марко Вовчок).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний віне́ць вінці́
родовий вінця́ вінці́в
давальний вінцю́, вінце́ві вінця́м
знахідний віне́ць вінці́
орудний вінце́м вінця́ми
місцевий на/у вінці́, вінцю́ на/у вінця́х
кличний вінцю́* вінці́*

Словник синонімів

I. КОРО́НА (коштовний головний убір - знак високої влади: королівської, царської тощо), ВІНЕ́ЦЬ, КОРУ́НАдіал.; ДІАДЕ́МА (вінець або пов’язка з коштовними самоцвітами у верховних урядовців, жерців тощо). По другий бік диякона стояв цар в зубчастій короні (І. Нечуй-Левицький); [Ярослав:] А він чужих покликав королів І був ладен всю Русь пошматувати, Аби собі вінець князівський взяти (І. Кочерга); Там надінеш ти коруну Із каменів самоцвітних (Я. Щоголів); [Гелен:] Ся діадема, сяя патериця - то знаки влади над всіма царями (Леся Українка).
КОРО́НА (сяйво навколо сонця, місяця - перев. під час затемнення), КОРУ́НАдіал.; ВІНЕ́ЦЬ (сяйво навколо сонця, місяця, зірок тощо); НІМБ (сяйво навколо чого-небудь). Сонце простелило на небі свою корону (М. Коцюбинський); Сонце вже зникло, і там, де воно тільки що сяяло, ледве помітно мерехтів прозорий блакитнувато-зелений вінець (З. Тулуб); Я любувався, як на тлі моря світився німб золотого волосся (М. Коцюбинський); Прозорий і примарний німб сонячної корони раптом розірвався (З. Тулуб).

Словник фразеологізмів

вести́ до вінця́ кого. Одружуватися з ким-небудь. Скільки-то перегоріло у його серці огню од того несказанного жалю, що інший перед його очима взяв да й веде її до вінця (П. Куліш).

іти́ / піти́ до вінця́. Одружуватися. Так спали довгими ночами по хатах і клунях старші степові дівчата з хлопцями на досвітках. Аж поки не йшли до вінця (Т. Масенко); Після Великодня .. і до вінця підемо (М. Стельмах).

ла́вро́вий віно́к. Слава, почесті. Тяжко ж йому [Шевченкові] на чужині І в вінку лавровім... (Пісні та романси..); [Убийбатько:] Хіба ще хто хоче прославитись, крім мене? Хто ж цей, сказати б, мій конкурент на лавровий вінок, мій злий суперник? (І. Микитенко); Полохати старих жінок, Возитися з дітками — І на лавровий свій вінок Покласти вічні плями? (О. Мисик); ла́вро́вий віне́ць. Там у любім ріднім краю Стан падлючий поступає, Конкурс надто вже великий На брудний вінець лавровий (Леся Українка).

іти́ / піти́ до вінця́. Одружуватися. Так спали довгими ночами по хатах і клунях старші степові дівчата з хлопцями на досвітках. Аж поки не йшли до вінця (Т. Масенко); Після Великодня .. і до вінця підемо (М. Стельмах).

ста́ти / става́ти під віне́ць з ким і без додатка. Обвінчатися, одружитися. — Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця .. тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Яновський); Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець — традиція ця була тоді ще міцна, — місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати, бо за святцями Михайло Тютюнник і Ївга Буденна були родичі (Григір Тютюнник); // Вінчатися. стоя́ти під вінце́м. Чом її грім не вбив або земля не запалася під нею, коли вона стояла під вінцем! (Марко Вовчок).

ста́ти / става́ти під віне́ць з ким і без додатка. Обвінчатися, одружитися. — Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця .. тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Яновський); Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець — традиція ця була тоді ще міцна, — місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати, бо за святцями Михайло Тютюнник і Ївга Буденна були родичі (Григір Тютюнник); // Вінчатися. стоя́ти під вінце́м. Чом її грім не вбив або земля не запалася під нею, коли вона стояла під вінцем! (Марко Вовчок).

ста́ти / става́ти під віне́ць з ким і без додатка. Обвінчатися, одружитися. — Уперше ви приходили до мене радитись, Іване Семеновичу, коли небіжчиця .. тільки-но мала ото стати з вами під вінець? (Ю. Яновський); Коли майбутнє подружжя уже мало стати під вінець — традиція ця була тоді ще міцна, — місцеві духовні власті категорично відмовилися його звінчати, бо за святцями Михайло Тютюнник і Ївга Буденна були родичі (Григір Тютюнник); // Вінчатися. стоя́ти під вінце́м. Чом її грім не вбив або земля не запалася під нею, коли вона стояла під вінцем! (Марко Вовчок).