віндикаційний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний віндикаці́йний віндикаці́йна віндикаці́йне віндикаці́йні
родовий віндикаці́йного віндикаці́йної віндикаці́йного віндикаці́йних
давальний віндикаці́йному віндикаці́йній віндикаці́йному віндикаці́йним
знахідний віндикаці́йний віндикаці́йну віндикаці́йне віндикаці́йні
орудний віндикаці́йним віндикаці́йною віндикаці́йним віндикаці́йними
місцевий на/у віндикаці́йному, віндикаці́йнім на/у віндикаці́йній на/у віндикаці́йному, віндикаці́йнім на/у віндикаці́йних
відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний віндикаці́йний віндикаці́йна віндикаці́йне віндикаці́йні
родовий віндикаці́йного віндикаці́йної віндикаці́йного віндикаці́йних
давальний віндикаці́йному віндикаці́йній віндикаці́йному віндикаці́йним
знахідний віндикаці́йний віндикаці́йну віндикаці́йне віндикаці́йні
орудний віндикаці́йним віндикаці́йною віндикаці́йним віндикаці́йними
місцевий на/у віндикаці́йному, віндикаці́йнім на/у віндикаці́йній на/у віндикаці́йному, віндикаці́йнім на/у віндикаці́йних