вілюницький 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний вілю́ницький вілю́ницька вілю́ницьке вілю́ницькі
родовий вілю́ницького вілю́ницької вілю́ницького вілю́ницьких
давальний вілю́ницькому вілю́ницькій вілю́ницькому вілю́ницьким
знахідний вілю́ницький, вілю́ницького вілю́ницьку вілю́ницьке вілю́ницькі, вілю́ницьких
орудний вілю́ницьким вілю́ницькою вілю́ницьким вілю́ницькими
місцевий на/у вілю́ницькому, вілю́ницькім на/у вілю́ницькій на/у вілю́ницькому, вілю́ницькім на/у вілю́ницьких