вільшаник 2 значення
-1-
іменник чоловічого роду
(населений пункт в Україні)
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Вільша́ник | |
| родовий | Вільша́ника | |
| давальний | Вільша́нику, Вільша́никові | |
| знахідний | Вільша́ник | |
| орудний | Вільша́ником | |
| місцевий | на/у Вільша́нику | |
| кличний | Вільша́нику* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | вільша́ник | вільша́ники |
| родовий | вільша́ника | вільша́ників |
| давальний | вільша́нику, вільша́никові | вільша́никам |
| знахідний | вільша́ник | вільша́ники |
| орудний | вільша́ником | вільша́никами |
| місцевий | на/у вільша́нику | на/у вільша́никах |
| кличний | вільша́нику* | вільша́ники* |
-2-
іменник чоловічого роду
[рідко]
Словник відмінків
| відмінок | однина | множина |
| називний | Вільша́ник | |
| родовий | Вільша́ника | |
| давальний | Вільша́нику, Вільша́никові | |
| знахідний | Вільша́ник | |
| орудний | Вільша́ником | |
| місцевий | на/у Вільша́нику | |
| кличний | Вільша́нику* |
| відмінок | однина | множина |
| називний | вільша́ник | вільша́ники |
| родовий | вільша́ника | вільша́ників |
| давальний | вільша́нику, вільша́никові | вільша́никам |
| знахідний | вільша́ник | вільша́ники |
| орудний | вільша́ником | вільша́никами |
| місцевий | на/у вільша́нику | на/у вільша́никах |
| кличний | вільша́нику* | вільша́ники* |