вільга 2 значень

-1-
іменник жіночого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Ві́льга  
родовий Ві́льги  
давальний Ві́льзі  
знахідний Ві́льгу  
орудний Ві́льгою  
місцевий на/у Ві́льзі  
кличний Ві́льго*  
відмінок однина множина
називний ві́льга ві́льги
родовий ві́льги вільг
давальний ві́льзі ві́льгам
знахідний ві́льгу ві́льги
орудний ві́льгою ві́льгами
місцевий на/у ві́льзі на/у ві́льгах
кличний ві́льго* ві́льги*

Словник синонімів

ВОЛО́ГА (рідина, яка конденсується на чомусь, міститься десь), ВО́ГКІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬ, ВІЛЬГО́ТА, ВІ́ЛЬГАрідше.Вона з небувалою насолодою спочатку угамувала спрагу, а тоді занурила обличчя з запаленими повіками в свіжу й холодну вологу (З. Тулуб); Мартин гладив її пахуче волосся, відчував на своїх грудях тепло її дихання, вологу сліз (А. Шиян); Вогкість зеленкуватими краплями так і висіла на них [стінах] (І. Франко); Чути, як знадвору по шибках перекочуються краплини вільгості (М. Стельмах); Спрага пече в горлі, спрага груди роздирає. Де вона, та благодатна вільга? (Н. Рибак).
ВОЛО́ГІСТЬ (наявність вологи у чомусь), ВО́ГКІСТЬ, СИ́РІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬрідше,ВІЛЬГО́ТАрідше,ВІЛЬГО́ТНІСТЬрідше,ВІ́ЛЬГАрідше.Вологість насичувала повітря (О. Гончар); Знадвору потягнуло сирістю, важким пересиченим вогкістю повітрям (В. Гжицький); Грибною вільгістю пахтить І віє листвиною (А. Малишко); Ми йдемо до нової хати. Запашна вільготність (Я. Качура); Дихнуло вільгою. - Знать, близько болотистий луг (П. Дорошко).
-2-
іменник жіночого роду
[рідко]

    Словник відмінків

    відмінок однина множина
    називний Ві́льга  
    родовий Ві́льги  
    давальний Ві́льзі  
    знахідний Ві́льгу  
    орудний Ві́льгою  
    місцевий на/у Ві́льзі  
    кличний Ві́льго*  
    відмінок однина множина
    називний ві́льга ві́льги
    родовий ві́льги вільг
    давальний ві́льзі ві́льгам
    знахідний ві́льгу ві́льги
    орудний ві́льгою ві́льгами
    місцевий на/у ві́льзі на/у ві́льгах
    кличний ві́льго* ві́льги*

    Словник синонімів

    ВОЛО́ГА (рідина, яка конденсується на чомусь, міститься десь), ВО́ГКІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬ, ВІЛЬГО́ТА, ВІ́ЛЬГАрідше.Вона з небувалою насолодою спочатку угамувала спрагу, а тоді занурила обличчя з запаленими повіками в свіжу й холодну вологу (З. Тулуб); Мартин гладив її пахуче волосся, відчував на своїх грудях тепло її дихання, вологу сліз (А. Шиян); Вогкість зеленкуватими краплями так і висіла на них [стінах] (І. Франко); Чути, як знадвору по шибках перекочуються краплини вільгості (М. Стельмах); Спрага пече в горлі, спрага груди роздирає. Де вона, та благодатна вільга? (Н. Рибак).
    ВОЛО́ГІСТЬ (наявність вологи у чомусь), ВО́ГКІСТЬ, СИ́РІСТЬ, ВІ́ЛЬГІСТЬрідше,ВІЛЬГО́ТАрідше,ВІЛЬГО́ТНІСТЬрідше,ВІ́ЛЬГАрідше.Вологість насичувала повітря (О. Гончар); Знадвору потягнуло сирістю, важким пересиченим вогкістю повітрям (В. Гжицький); Грибною вільгістю пахтить І віє листвиною (А. Малишко); Ми йдемо до нової хати. Запашна вільготність (Я. Качура); Дихнуло вільгою. - Знать, близько болотистий луг (П. Дорошко).