вілляти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
| Інфінітив | вілля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вілля́ймо | |
| 2 особа | вілля́й | вілля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вілля́ю | вілля́ємо, вілля́єм |
| 2 особа | вілля́єш | вілля́єте |
| 3 особа | вілля́є | вілля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | вілля́в | вілля́ли |
| жін.р. | вілля́ла | |
| сер.р. | вілля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вілля́тий | ||
| Безособова форма | ||
| вілля́то | ||
| Дієприслівник | ||
| вілля́вши | ||