| Існувати, бути живим, вікувати, (погано) животіти, бідувати. | Припиняти життя, уроч. відійти, спочити, (раптово) загинути, полягти, (знижене) сконати. |
| Жити ~ умирати без води, без їжі, без повітря. Жити ~ умерти з батьком, з братом, з дочкою, з жінкою, з сином, з сусідами; біля батька, біля брата, біля дочки, біля жінки, біля сина, біля сусідів, серед близьких, серед ворогів, серед друзів; без близьких, без друзів, без рідних; як люди; в готелі, в квартирі, в місті, в країні, за річкою, над Дніпром. Бажати, прагнути, хотіти жити ~ умирати; довго, з насолодою, з радістю, безтурботно, без труднощів, енергійно, захоплено, кілька днів, років, коротко, мало, непомітно, спокійно жити ~ померти легко, нагло, несподівано, швидко. Жити ~ умирати в ім’я чого-н. |
| Єсть серце єдине, серденько дівоче, що плаче, сміється, й мре, й оживає (Т. Шевченко); Наш батько - з тих, що умирали перші, А Гриць Бобренко - з тих, що хочуть жить (Л. Костенко). Левку, тож так живи, тож так умри, щоб ніколи не вмерти (В. Сологуб). Чоловік так як муха: сьогодні живе, а завтра вмре. Скільки не живу, а помирати доведеться (Народні прислів’я). |