віковічнити 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив вікові́чнити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   вікові́чнімо, вікові́чнім
2 особа вікові́чни вікові́чніть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа вікові́чнитиму вікові́чнитимемо, вікові́чнитимем
2 особа вікові́чнитимеш вікові́чнитимете
3 особа вікові́чнитиме вікові́чнитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа вікові́чню вікові́чнимо, вікові́чним
2 особа вікові́чниш вікові́чните
3 особа вікові́чнить вікові́чнять
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
вікові́чнячи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. вікові́чнив вікові́чнили
жін. р. вікові́чнила
сер. р. вікові́чнило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
вікові́чнивши