віковічнити 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]
Словник відмінків
| Інфінітив | вікові́чнити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вікові́чнімо, вікові́чнім | |
| 2 особа | вікові́чни | вікові́чніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вікові́чнитиму | вікові́чнитимемо, вікові́чнитимем |
| 2 особа | вікові́чнитимеш | вікові́чнитимете |
| 3 особа | вікові́чнитиме | вікові́чнитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вікові́чню | вікові́чнимо, вікові́чним |
| 2 особа | вікові́чниш | вікові́чните |
| 3 особа | вікові́чнить | вікові́чнять |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вікові́чнячи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вікові́чнив | вікові́чнили |
| жін. р. | вікові́чнила | |
| сер. р. | вікові́чнило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вікові́чнивши | ||