-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний вікові́чний вікові́чна вікові́чне вікові́чні
родовий вікові́чного вікові́чної вікові́чного вікові́чних
давальний вікові́чному вікові́чній вікові́чному вікові́чним
знахідний вікові́чний вікові́чну вікові́чне вікові́чні
орудний вікові́чним вікові́чною вікові́чним вікові́чними
місцевий на/у вікові́чному, вікові́чнім на/у вікові́чній на/у вікові́чному, вікові́чнім на/у вікові́чних

Словник синонімів

ВІ́ЧНИЙ (який не має початку й кінця), ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, БЕЗВІ́ЧНИЙрідше.Дивлюся, як перебігає прекрасний вогник, символ вічного переходу енергії і розкладу матерії (Ю. Яновський); В передвічнім вирі атоми.. Кидались протуберанцями, глухо звергались в діл (М. Бажан); Внизу шуміло віковічне море (С. Крижанівський); А тим часом Твої [місяця] сестри - зорі, Безвічнії, попід небом попливуть, засяють (Т. Шевченко).
СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який існує з найдавніших часів), ОДВІ́ЧНИЙ[ВІДВІ́ЧНИЙ], ПРАДА́ВНІЙ, ПРАВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, ВІКОВИ́Й, БАГАТОВІКОВИ́Й, ВІКОДА́ВНІЙ, ПРАСТАРИ́Й, ПРЕДВІ́ЧНИЙ, ДОВІ́ЧНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙуроч., ПЕРЕДВІ́ЧНИЙзаст.; ПЕРВІ́СНИЙ, ПЕРВОЗДА́ННИЙкнижн. (який існує з самого початку). В присмерковій пісні колисковій, В оповіді сивій про походи.. Він дзвенів не раз, переливався Споконвічний голубий Дунай (М. Рильський); Щось епічне й святкове почувалось у полі, одвічний перебіг часу й величний спокій (О. Довженко); Відвічний ліс шумів над ним тужливо (І. Франко); Суха, тогорічна ковила, трава прадавніх степів, тріпотіла на вітрі (А. Хорунжий); О село Ясиня, верховинське село, .. Ти на горах-горбах, на крутинах лягло, Мов дитя віковічних Карпат (Л. Забашта); Поцокували солдатські підкови по віковім камінню, на яке ще досі ніхто не ступав (О. Гончар); На Запоріжжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні.. не замовкали (П. Куліш); Потім ліс... Передвічний, непроходимий (Г. Хоткевич). - Пор. 1. да́вній.

Словник фразеологізмів

ві́чний (вікові́чний) спо́кій. 1. Смерть. І терпеливо душа старої, пориваючись до Бога, не просила чуда, не думала про рай, а тільки ревно благала, щоб її діти не засівали землю слізьми, хай Він пошле їм просте селянське щастя, а їй хоч і зараз вічний спокій (М. Стельмах).

2. За релігійними уявленнями — спокійне життя в раю після смерті. — Через два тижні жди нас .. Та часом не зрадь нас. Тепер тікай та держи язик за зубами. Подайте милостинку Христа ради, за вічний спокій своїх родителів [батьків] (І. Нечуй-Левицький); Одарка .. радила брати всього ..— Мій покійний тато, царство їм небесне, вічний спокій душеньці, бувало часто їздили, пакувались добре й казали: “Їдеш на день — бери харчів на тиждень” (М. Лазорський).

по вікові́чні віки́, уроч. Назавжди, навічно. Ми українці, спрадавна й по віковічні віки В землю свою коріньми, наче дуби, вросли (В. Бичко).