-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний вікови́й вікова́ вікове́ вікові́
родовий віково́го віково́ї віково́го вікови́х
давальний віково́му вікові́й віково́му вікови́м
знахідний вікови́й вікову́ вікове́ вікові́
орудний вікови́м віково́ю вікови́м вікови́ми
місцевий на/у віково́му, вікові́м на/у вікові́й на/у віково́му, вікові́м на/у вікови́х

Словник синонімів

СТОРІ́ЧНИЙ, СТОЛІ́ТНІЙ, ВІКОВИ́Й. Сторічна війна; Столітній дід; Віковий ювілей.
СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який існує з найдавніших часів), ОДВІ́ЧНИЙ[ВІДВІ́ЧНИЙ], ПРАДА́ВНІЙ, ПРАВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, ВІКОВИ́Й, БАГАТОВІКОВИ́Й, ВІКОДА́ВНІЙ, ПРАСТАРИ́Й, ПРЕДВІ́ЧНИЙ, ДОВІ́ЧНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙуроч., ПЕРЕДВІ́ЧНИЙзаст.; ПЕРВІ́СНИЙ, ПЕРВОЗДА́ННИЙкнижн. (який існує з самого початку). В присмерковій пісні колисковій, В оповіді сивій про походи.. Він дзвенів не раз, переливався Споконвічний голубий Дунай (М. Рильський); Щось епічне й святкове почувалось у полі, одвічний перебіг часу й величний спокій (О. Довженко); Відвічний ліс шумів над ним тужливо (І. Франко); Суха, тогорічна ковила, трава прадавніх степів, тріпотіла на вітрі (А. Хорунжий); О село Ясиня, верховинське село, .. Ти на горах-горбах, на крутинах лягло, Мов дитя віковічних Карпат (Л. Забашта); Поцокували солдатські підкови по віковім камінню, на яке ще досі ніхто не ступав (О. Гончар); На Запоріжжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались, козацькі предковічні пісні.. не замовкали (П. Куліш); Потім ліс... Передвічний, непроходимий (Г. Хоткевич). - Пор. 1. да́вній.