-1-
іменник середнього роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Вікно́ Ві́кна
родовий Вікна́ Ві́кон
давальний Вікну́ Ві́кнам
знахідний Вікно́ Ві́кна
орудний Вікно́м Ві́кнами
місцевий на/у Вікні́, по Вікну́ на/у Ві́кнах
кличний Вікно́* Ві́кна*
відмінок однина множина
називний вікно́ ві́кна
родовий вікна́ ві́кон
давальний вікну́ ві́кнам
знахідний вікно́ ві́кна
орудний вікно́м ві́кнами
місцевий на/у вікні́, по вікну́ на/у ві́кнах
кличний вікно́* ві́кна*

Словник синонімів

ПІДВІКО́ННЯ (нижня частина віконного отвору), ПІДВІКО́ННИК рідше, ЛУ́ТКА, ВІКНО́, ВАРЦА́Б[ВАРЦА́БА]діал.- Я оце вже з годину не сплю, сиджу на підвіконні та в небо дивлюсь (Є. Гуцало); Меткий Застежний зручно вискакує на підвіконник (П. Козланюк); Біля вікна, на стільці, схилившись на лутку, дрімає старенька прибиральниця (І. Цюпа); З досадою кинув [Карпо Петрович] картуз на вікно (М. Коцюбинський); Вона сперла голову о вікно, а лікті о варцаби (І. Франко).
ШИ́БКА (скло в рамі вікна, дверей і т. ін.), ШИ́БАрозм.,ОБОЛО́НЯзаст.,КВАТИ́РАзаст.,КВАТИ́РКАзаст.,ОБОЛО́НКАдіал.;ВІКНО́ (усе скло в одному вікні). Застукотів по черепичній покрівлі град, задзвенів у шибки (І. Нечуй-Левицький); Шиби у вікнах були розбиті (Л. Первомайський); Глянула Маріяна У вікно в оболоню (пісня); Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру (Словник Б. Грінченка); Подивився козак Нечай у нову кватирку (Словник Б. Грінченка); З оболонками вікно В садочок літом одчинялось (Т. Шевченко); В морок дивляться так дико розбиті вікна без вогнів (В. Сосюра).

Словник фразеологізмів

аж сті́ни (ві́кна, две́рі і т. ін.) дрижа́ть (дрижи́ть). Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). Співаємо, аж на улицю чути, аж стіни у хаті дрижать… (Панас Мирний).

ви́дивити (ви́глядіти) / діал. види́влювати [всі] о́чі. 1. перев. за ким. Чекати з нетерпінням кого-небудь, перев. втративши надію на його прибуття, повернення і т. ін. — Брат Остап усі очі видивив, вас виглядаючи. Ніяк дочекатись було (В. Конвісар); — Піди, моя дитино, понеси своїм гостинця, бо .. мати вже й очі видивила за тобою (О. Сизоненко); От був у хаті її любий хлопець і знов пішов... Ходила за ним, очі видивлювала, груди свої зговорювала — ані не думав навернутися (А. Крушельницький). ви́дивитися о́чі. — Ну, чого так дивишся, хрещенику? Паняй до Марусини, бо вона вже за тобою й очі видивилась (А. Дімаров). ві́кна ви́дивитися.  — Увесь день пронудилася сама,— як не сказилася!.. Всі вікна видивилась, виглядаючи вас... (С. Васильченко).

2. Зіпсувати зір, виглядаючи кого-небудь, чекаючи чогось. — Хіба не видно, за кого я? Свій брат і за свого стою. Ноги сходив, очі видивив і горба нажив за чужими вівцями (Мирослав Ірчан); Та змочила хустиночку, Дрібні сльози втираючи: Ой і видивила свої карі очі, Тебе, серце, виглядаючи (Нар. лірика); Не прийшло до Ганни щастя тим великим, битим шляхом, тільки вона вигляділа свої очі, виглядаючи (І. Нечуй-Левицький).

3. тільки недок. Напружено дивитися куди-небудь, на щось, придивлятися до чогось. Капітан стояв на верхньому містку близько будки керманича і видивлював очі в густу темінь, що насувала звідусіль (Мирослав Ірчан); // Спостерігати що-небудь, за чимсь. — А видивлювати очі цілий вік, як діти валяються попід чужі плоти, як у дворі або в наймах немиті та нечесані молодий вік зробляють, то .. тяжко, то дуже тяжко... (Л. Мартович); // Стежити за ким-небудь. [Матрона:] Недурно то я стою в церкві та очі видивлюю, де то мій чоловік (І. Франко).

проруба́ти вікно́ в Євро́пу. Успішно зайнятись якоюсь діяльністю за кордоном. Юрій Глеба, очоливши лабораторію, вже попрацював за кордоном.. Втім, я погрішив би проти істини, сказавши, що вікно в наукову Європу Юрій силкувався прорубати сам. Йому допомагав академік Ситник (З журналу). проруба́ти у Скі́фію вікно́. У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скіфію вікно (Л. Костенко).

проруба́ти вікно́ в Євро́пу. Успішно зайнятись якоюсь діяльністю за кордоном. Юрій Глеба, очоливши лабораторію, вже попрацював за кордоном.. Втім, я погрішив би проти істини, сказавши, що вікно в наукову Європу Юрій силкувався прорубати сам. Йому допомагав академік Ситник (З журналу). проруба́ти у Скі́фію вікно́. У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скіфію вікно (Л. Костенко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Вікно́ Ві́кна
родовий Вікна́ Ві́кон
давальний Вікну́ Ві́кнам
знахідний Вікно́ Ві́кна
орудний Вікно́м Ві́кнами
місцевий на/у Вікні́, по Вікну́ на/у Ві́кнах
кличний Вікно́* Ві́кна*
відмінок однина множина
називний вікно́ ві́кна
родовий вікна́ ві́кон
давальний вікну́ ві́кнам
знахідний вікно́ ві́кна
орудний вікно́м ві́кнами
місцевий на/у вікні́, по вікну́ на/у ві́кнах
кличний вікно́* ві́кна*

Словник синонімів

ПІДВІКО́ННЯ (нижня частина віконного отвору), ПІДВІКО́ННИК рідше, ЛУ́ТКА, ВІКНО́, ВАРЦА́Б[ВАРЦА́БА]діал.- Я оце вже з годину не сплю, сиджу на підвіконні та в небо дивлюсь (Є. Гуцало); Меткий Застежний зручно вискакує на підвіконник (П. Козланюк); Біля вікна, на стільці, схилившись на лутку, дрімає старенька прибиральниця (І. Цюпа); З досадою кинув [Карпо Петрович] картуз на вікно (М. Коцюбинський); Вона сперла голову о вікно, а лікті о варцаби (І. Франко).
ШИ́БКА (скло в рамі вікна, дверей і т. ін.), ШИ́БАрозм.,ОБОЛО́НЯзаст.,КВАТИ́РАзаст.,КВАТИ́РКАзаст.,ОБОЛО́НКАдіал.;ВІКНО́ (усе скло в одному вікні). Застукотів по черепичній покрівлі град, задзвенів у шибки (І. Нечуй-Левицький); Шиби у вікнах були розбиті (Л. Первомайський); Глянула Маріяна У вікно в оболоню (пісня); Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру (Словник Б. Грінченка); Подивився козак Нечай у нову кватирку (Словник Б. Грінченка); З оболонками вікно В садочок літом одчинялось (Т. Шевченко); В морок дивляться так дико розбиті вікна без вогнів (В. Сосюра).

Словник фразеологізмів

аж сті́ни (ві́кна, две́рі і т. ін.) дрижа́ть (дрижи́ть). Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). Співаємо, аж на улицю чути, аж стіни у хаті дрижать… (Панас Мирний).

ви́дивити (ви́глядіти) / діал. види́влювати [всі] о́чі. 1. перев. за ким. Чекати з нетерпінням кого-небудь, перев. втративши надію на його прибуття, повернення і т. ін. — Брат Остап усі очі видивив, вас виглядаючи. Ніяк дочекатись було (В. Конвісар); — Піди, моя дитино, понеси своїм гостинця, бо .. мати вже й очі видивила за тобою (О. Сизоненко); От був у хаті її любий хлопець і знов пішов... Ходила за ним, очі видивлювала, груди свої зговорювала — ані не думав навернутися (А. Крушельницький). ви́дивитися о́чі. — Ну, чого так дивишся, хрещенику? Паняй до Марусини, бо вона вже за тобою й очі видивилась (А. Дімаров). ві́кна ви́дивитися.  — Увесь день пронудилася сама,— як не сказилася!.. Всі вікна видивилась, виглядаючи вас... (С. Васильченко).

2. Зіпсувати зір, виглядаючи кого-небудь, чекаючи чогось. — Хіба не видно, за кого я? Свій брат і за свого стою. Ноги сходив, очі видивив і горба нажив за чужими вівцями (Мирослав Ірчан); Та змочила хустиночку, Дрібні сльози втираючи: Ой і видивила свої карі очі, Тебе, серце, виглядаючи (Нар. лірика); Не прийшло до Ганни щастя тим великим, битим шляхом, тільки вона вигляділа свої очі, виглядаючи (І. Нечуй-Левицький).

3. тільки недок. Напружено дивитися куди-небудь, на щось, придивлятися до чогось. Капітан стояв на верхньому містку близько будки керманича і видивлював очі в густу темінь, що насувала звідусіль (Мирослав Ірчан); // Спостерігати що-небудь, за чимсь. — А видивлювати очі цілий вік, як діти валяються попід чужі плоти, як у дворі або в наймах немиті та нечесані молодий вік зробляють, то .. тяжко, то дуже тяжко... (Л. Мартович); // Стежити за ким-небудь. [Матрона:] Недурно то я стою в церкві та очі видивлюю, де то мій чоловік (І. Франко).

проруба́ти вікно́ в Євро́пу. Успішно зайнятись якоюсь діяльністю за кордоном. Юрій Глеба, очоливши лабораторію, вже попрацював за кордоном.. Втім, я погрішив би проти істини, сказавши, що вікно в наукову Європу Юрій силкувався прорубати сам. Йому допомагав академік Ситник (З журналу). проруба́ти у Скі́фію вікно́. У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скіфію вікно (Л. Костенко).

проруба́ти вікно́ в Євро́пу. Успішно зайнятись якоюсь діяльністю за кордоном. Юрій Глеба, очоливши лабораторію, вже попрацював за кордоном.. Втім, я погрішив би проти істини, сказавши, що вікно в наукову Європу Юрій силкувався прорубати сам. Йому допомагав академік Ситник (З журналу). проруба́ти у Скі́фію вікно́. У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скіфію вікно (Л. Костенко).

-2-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Вікно́ Ві́кна
родовий Вікна́ Ві́кон
давальний Вікну́ Ві́кнам
знахідний Вікно́ Ві́кна
орудний Вікно́м Ві́кнами
місцевий на/у Вікні́, по Вікну́ на/у Ві́кнах
кличний Вікно́* Ві́кна*
відмінок однина множина
називний вікно́ ві́кна
родовий вікна́ ві́кон
давальний вікну́ ві́кнам
знахідний вікно́ ві́кна
орудний вікно́м ві́кнами
місцевий на/у вікні́, по вікну́ на/у ві́кнах
кличний вікно́* ві́кна*

Словник синонімів

ПІДВІКО́ННЯ (нижня частина віконного отвору), ПІДВІКО́ННИК рідше, ЛУ́ТКА, ВІКНО́, ВАРЦА́Б[ВАРЦА́БА]діал.- Я оце вже з годину не сплю, сиджу на підвіконні та в небо дивлюсь (Є. Гуцало); Меткий Застежний зручно вискакує на підвіконник (П. Козланюк); Біля вікна, на стільці, схилившись на лутку, дрімає старенька прибиральниця (І. Цюпа); З досадою кинув [Карпо Петрович] картуз на вікно (М. Коцюбинський); Вона сперла голову о вікно, а лікті о варцаби (І. Франко).
ШИ́БКА (скло в рамі вікна, дверей і т. ін.), ШИ́БАрозм.,ОБОЛО́НЯзаст.,КВАТИ́РАзаст.,КВАТИ́РКАзаст.,ОБОЛО́НКАдіал.;ВІКНО́ (усе скло в одному вікні). Застукотів по черепичній покрівлі град, задзвенів у шибки (І. Нечуй-Левицький); Шиби у вікнах були розбиті (Л. Первомайський); Глянула Маріяна У вікно в оболоню (пісня); Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру (Словник Б. Грінченка); Подивився козак Нечай у нову кватирку (Словник Б. Грінченка); З оболонками вікно В садочок літом одчинялось (Т. Шевченко); В морок дивляться так дико розбиті вікна без вогнів (В. Сосюра).

Словник фразеологізмів

аж сті́ни (ві́кна, две́рі і т. ін.) дрижа́ть (дрижи́ть). Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). Співаємо, аж на улицю чути, аж стіни у хаті дрижать… (Панас Мирний).

ви́дивити (ви́глядіти) / діал. види́влювати [всі] о́чі. 1. перев. за ким. Чекати з нетерпінням кого-небудь, перев. втративши надію на його прибуття, повернення і т. ін. — Брат Остап усі очі видивив, вас виглядаючи. Ніяк дочекатись було (В. Конвісар); — Піди, моя дитино, понеси своїм гостинця, бо .. мати вже й очі видивила за тобою (О. Сизоненко); От був у хаті її любий хлопець і знов пішов... Ходила за ним, очі видивлювала, груди свої зговорювала — ані не думав навернутися (А. Крушельницький). ви́дивитися о́чі. — Ну, чого так дивишся, хрещенику? Паняй до Марусини, бо вона вже за тобою й очі видивилась (А. Дімаров). ві́кна ви́дивитися.  — Увесь день пронудилася сама,— як не сказилася!.. Всі вікна видивилась, виглядаючи вас... (С. Васильченко).

2. Зіпсувати зір, виглядаючи кого-небудь, чекаючи чогось. — Хіба не видно, за кого я? Свій брат і за свого стою. Ноги сходив, очі видивив і горба нажив за чужими вівцями (Мирослав Ірчан); Та змочила хустиночку, Дрібні сльози втираючи: Ой і видивила свої карі очі, Тебе, серце, виглядаючи (Нар. лірика); Не прийшло до Ганни щастя тим великим, битим шляхом, тільки вона вигляділа свої очі, виглядаючи (І. Нечуй-Левицький).

3. тільки недок. Напружено дивитися куди-небудь, на щось, придивлятися до чогось. Капітан стояв на верхньому містку близько будки керманича і видивлював очі в густу темінь, що насувала звідусіль (Мирослав Ірчан); // Спостерігати що-небудь, за чимсь. — А видивлювати очі цілий вік, як діти валяються попід чужі плоти, як у дворі або в наймах немиті та нечесані молодий вік зробляють, то .. тяжко, то дуже тяжко... (Л. Мартович); // Стежити за ким-небудь. [Матрона:] Недурно то я стою в церкві та очі видивлюю, де то мій чоловік (І. Франко).

проруба́ти вікно́ в Євро́пу. Успішно зайнятись якоюсь діяльністю за кордоном. Юрій Глеба, очоливши лабораторію, вже попрацював за кордоном.. Втім, я погрішив би проти істини, сказавши, що вікно в наукову Європу Юрій силкувався прорубати сам. Йому допомагав академік Ситник (З журналу). проруба́ти у Скі́фію вікно́. У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скіфію вікно (Л. Костенко).

проруба́ти вікно́ в Євро́пу. Успішно зайнятись якоюсь діяльністю за кордоном. Юрій Глеба, очоливши лабораторію, вже попрацював за кордоном.. Втім, я погрішив би проти істини, сказавши, що вікно в наукову Європу Юрій силкувався прорубати сам. Йому допомагав академік Ситник (З журналу). проруба́ти у Скі́фію вікно́. У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скіфію вікно (Л. Костенко).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Вікно́ Ві́кна
родовий Вікна́ Ві́кон
давальний Вікну́ Ві́кнам
знахідний Вікно́ Ві́кна
орудний Вікно́м Ві́кнами
місцевий на/у Вікні́, по Вікну́ на/у Ві́кнах
кличний Вікно́* Ві́кна*
відмінок однина множина
називний вікно́ ві́кна
родовий вікна́ ві́кон
давальний вікну́ ві́кнам
знахідний вікно́ ві́кна
орудний вікно́м ві́кнами
місцевий на/у вікні́, по вікну́ на/у ві́кнах
кличний вікно́* ві́кна*

Словник синонімів

ПІДВІКО́ННЯ (нижня частина віконного отвору), ПІДВІКО́ННИК рідше, ЛУ́ТКА, ВІКНО́, ВАРЦА́Б[ВАРЦА́БА]діал.- Я оце вже з годину не сплю, сиджу на підвіконні та в небо дивлюсь (Є. Гуцало); Меткий Застежний зручно вискакує на підвіконник (П. Козланюк); Біля вікна, на стільці, схилившись на лутку, дрімає старенька прибиральниця (І. Цюпа); З досадою кинув [Карпо Петрович] картуз на вікно (М. Коцюбинський); Вона сперла голову о вікно, а лікті о варцаби (І. Франко).
ШИ́БКА (скло в рамі вікна, дверей і т. ін.), ШИ́БАрозм.,ОБОЛО́НЯзаст.,КВАТИ́РАзаст.,КВАТИ́РКАзаст.,ОБОЛО́НКАдіал.;ВІКНО́ (усе скло в одному вікні). Застукотів по черепичній покрівлі град, задзвенів у шибки (І. Нечуй-Левицький); Шиби у вікнах були розбиті (Л. Первомайський); Глянула Маріяна У вікно в оболоню (пісня); Подивися, моя доню, в вишнюю кватиру (Словник Б. Грінченка); Подивився козак Нечай у нову кватирку (Словник Б. Грінченка); З оболонками вікно В садочок літом одчинялось (Т. Шевченко); В морок дивляться так дико розбиті вікна без вогнів (В. Сосюра).

Словник фразеологізмів

аж сті́ни (ві́кна, две́рі і т. ін.) дрижа́ть (дрижи́ть). Дуже гучно, занадто голосно (що-небудь діється, відбувається). Співаємо, аж на улицю чути, аж стіни у хаті дрижать… (Панас Мирний).

ви́дивити (ви́глядіти) / діал. види́влювати [всі] о́чі. 1. перев. за ким. Чекати з нетерпінням кого-небудь, перев. втративши надію на його прибуття, повернення і т. ін. — Брат Остап усі очі видивив, вас виглядаючи. Ніяк дочекатись було (В. Конвісар); — Піди, моя дитино, понеси своїм гостинця, бо .. мати вже й очі видивила за тобою (О. Сизоненко); От був у хаті її любий хлопець і знов пішов... Ходила за ним, очі видивлювала, груди свої зговорювала — ані не думав навернутися (А. Крушельницький). ви́дивитися о́чі. — Ну, чого так дивишся, хрещенику? Паняй до Марусини, бо вона вже за тобою й очі видивилась (А. Дімаров). ві́кна ви́дивитися.  — Увесь день пронудилася сама,— як не сказилася!.. Всі вікна видивилась, виглядаючи вас... (С. Васильченко).

2. Зіпсувати зір, виглядаючи кого-небудь, чекаючи чогось. — Хіба не видно, за кого я? Свій брат і за свого стою. Ноги сходив, очі видивив і горба нажив за чужими вівцями (Мирослав Ірчан); Та змочила хустиночку, Дрібні сльози втираючи: Ой і видивила свої карі очі, Тебе, серце, виглядаючи (Нар. лірика); Не прийшло до Ганни щастя тим великим, битим шляхом, тільки вона вигляділа свої очі, виглядаючи (І. Нечуй-Левицький).

3. тільки недок. Напружено дивитися куди-небудь, на щось, придивлятися до чогось. Капітан стояв на верхньому містку близько будки керманича і видивлював очі в густу темінь, що насувала звідусіль (Мирослав Ірчан); // Спостерігати що-небудь, за чимсь. — А видивлювати очі цілий вік, як діти валяються попід чужі плоти, як у дворі або в наймах немиті та нечесані молодий вік зробляють, то .. тяжко, то дуже тяжко... (Л. Мартович); // Стежити за ким-небудь. [Матрона:] Недурно то я стою в церкві та очі видивлюю, де то мій чоловік (І. Франко).

проруба́ти вікно́ в Євро́пу. Успішно зайнятись якоюсь діяльністю за кордоном. Юрій Глеба, очоливши лабораторію, вже попрацював за кордоном.. Втім, я погрішив би проти істини, сказавши, що вікно в наукову Європу Юрій силкувався прорубати сам. Йому допомагав академік Ситник (З журналу). проруба́ти у Скі́фію вікно́. У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скіфію вікно (Л. Костенко).

проруба́ти вікно́ в Євро́пу. Успішно зайнятись якоюсь діяльністю за кордоном. Юрій Глеба, очоливши лабораторію, вже попрацював за кордоном.. Втім, я погрішив би проти істини, сказавши, що вікно в наукову Європу Юрій силкувався прорубати сам. Йому допомагав академік Ситник (З журналу). проруба́ти у Скі́фію вікно́. У цих краях торгуючи давно, грек прорубав у Скіфію вікно (Л. Костенко).