-1-
іменник чоловічого роду
(тривалість життя; період, ступінь у рості, розвитку людини; надзвичайно довгий період)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний вік  
родовий ві́ку  
давальний ві́ку, ві́кові  
знахідний вік  
орудний ві́ком  
місцевий у на/у ві́ці, на віку́  
кличний ві́ку*  

Словник синонімів

ВІК (тривалість існування живого організму - людини, тварини, рослини; якийсь тривалий період цього існування), ЖИТТЯ́, ЛІТА́мн.,РО́КИмн., ДНІмн.ПОРА́ (період у рості, розвитку, існуванні когось, чогось). Тяжко, діти, Вік одинокому прожить (Т. Шевченко); Хто так на розпутті прожив все життя, не піде ні в рай, ані в пекло (Леся Українка); Але ці згадки молодих літ тільки на одну мить майнули й згасли, як у тумані (І. Нечуй-Левицький); У нього промайнуло в голові дитинство й дитячі роки (Ю. Яновський); Ой річечко, голубонько! Як хвилечки твої - Пробігли дні щасливії І радощі мої (Л. Глібов); Все це нагадало мені і мою дитячу пору і моє дівування (Панас Мирний).
НІКО́ЛИ (ні в який час, ні за яких обставин);ЗРО́ДУпідсил. розм.,ЗРО́ДУ-ВІ́КУ[ЗРО́ДУ-ЗВІ́КУ] підсил. розм. (при заперечних дієсловах - про минуле); ДОВІ́КУпідсил.,ПОВІ́Кпідсил.,ПОВІ́КИрідше,ВІКпідсил. розм.,ПОВІ́К-ВІ́КИ[ПОВІ́К-ВІКІ́В]підсил. поет., ВВІК[УВІ́К]підсил. розм.,ВОВІ́К[ВОВІ́КИ]заст., підсил. розм. (при заперечних дієсловах - у майбутньому). На острові, де, здавалося, ще ніколи не ступала людина, водилися сайгаки (З. Тулуб); Стали ми обидві, як укопані, та й стоїмо, дивимось одна на другу, неначе зроду не бачились (І. Нечуй-Левицький); Хай цей сон проклятий Грабіжникам не сниться - Довіку не топтати Їм нашої пшениці (М. Рильський); Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне (Т. Шевченко); І дав [Клим] собі зарік, Що він не буде брать горілки в рот вовік (Л. Боровиковський).
-2-
іменник чоловічого роду
(сторіччя; епоха)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний вік  
родовий ві́ку  
давальний ві́ку, ві́кові  
знахідний вік  
орудний ві́ком  
місцевий у на/у ві́ці, на віку́  
кличний ві́ку*  

Словник синонімів

ВІК (тривалість існування живого організму - людини, тварини, рослини; якийсь тривалий період цього існування), ЖИТТЯ́, ЛІТА́мн.,РО́КИмн., ДНІмн.ПОРА́ (період у рості, розвитку, існуванні когось, чогось). Тяжко, діти, Вік одинокому прожить (Т. Шевченко); Хто так на розпутті прожив все життя, не піде ні в рай, ані в пекло (Леся Українка); Але ці згадки молодих літ тільки на одну мить майнули й згасли, як у тумані (І. Нечуй-Левицький); У нього промайнуло в голові дитинство й дитячі роки (Ю. Яновський); Ой річечко, голубонько! Як хвилечки твої - Пробігли дні щасливії І радощі мої (Л. Глібов); Все це нагадало мені і мою дитячу пору і моє дівування (Панас Мирний).
НІКО́ЛИ (ні в який час, ні за яких обставин);ЗРО́ДУпідсил. розм.,ЗРО́ДУ-ВІ́КУ[ЗРО́ДУ-ЗВІ́КУ] підсил. розм. (при заперечних дієсловах - про минуле); ДОВІ́КУпідсил.,ПОВІ́Кпідсил.,ПОВІ́КИрідше,ВІКпідсил. розм.,ПОВІ́К-ВІ́КИ[ПОВІ́К-ВІКІ́В]підсил. поет., ВВІК[УВІ́К]підсил. розм.,ВОВІ́К[ВОВІ́КИ]заст., підсил. розм. (при заперечних дієсловах - у майбутньому). На острові, де, здавалося, ще ніколи не ступала людина, водилися сайгаки (З. Тулуб); Стали ми обидві, як укопані, та й стоїмо, дивимось одна на другу, неначе зроду не бачились (І. Нечуй-Левицький); Хай цей сон проклятий Грабіжникам не сниться - Довіку не топтати Їм нашої пшениці (М. Рильський); Раз добром нагріте серце Вік не прохолоне (Т. Шевченко); І дав [Клим] собі зарік, Що він не буде брать горілки в рот вовік (Л. Боровиковський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний вік віки́
родовий ві́ку вікі́в
давальний ві́ку, ві́кові віка́м
знахідний вік віки́
орудний ві́ком віка́ми
місцевий на/у ві́ці на/у віка́х
кличний ві́ку* віки́*

Словник синонімів

ВІК (дуже довгий час, період), ВІКИ́мн.,ВІ́ЧНІСТЬ. - Ну й страшний він [пес] у тебе! Вік пам’ятатиму (Є. Гуцало); Якби всі легенди зібрати морські, Якби їх в томи записати.. Там літера кожна, Немов смолоскип, Горіла б віки - Не згоряла (М. Нагнибіда); Ця хвилина здалась йому вічністю (М. Стельмах).
ЕПО́ХА (тривалий проміжок часу, що його виділяють за якимсь характерним явищем, подією тощо), ДОБА́, ПОРА́, ЧАСИ́[ЧАС], ВІК, Е́РАкнижн.Щоб не знати ні злиднів, ні бруду, щоб загинув минулого слід, нам потрібні залізні люди в цю епоху великих робіт (В. Сосюра); Не в кам’яній, не вдерев’яній ері - Зустрілися ми в атомній добі, В жахкихреакціях негаснучих матерій (М. Вінграновський); Нова пора нового прагне слова (М. Рильський); Суворий Дант, вигнанець флорентійський, Встав із темряви часів середньовічних (Леся Українка); Ми вступили в атомний вік, коли атомна енергія використовується в дедалі ширших масштабах (з журналу).
СТОРІ́ЧЧЯ (час, період тривалістю в сто років), СТОЛІ́ТТЯ, ВІК. По частинах народжувалася перша наукова карта Аральського моря, яка і в середині двадцятого сторіччя є кращим.. посібником для навігаторів (З. Тулуб); Сидів.. хан після розгрому Золотої Орди століття в Криму, живучи набігами (О. Гончар); Роздумуючи про історію світової літератури, приходиш до висновку, що фольклорна основа притаманна всім справді видатним великим творам усіх віків і народів (М. Рильський).