-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний військо́ви́й військо́ва́ військо́ве́ військо́ві́
родовий військо́во́го військо́во́ї військо́во́го військо́ви́х
давальний військо́во́му військо́ві́й військо́во́му військо́ви́м
знахідний військо́ви́й, військо́во́го військо́ву́ військо́ве́ військо́ві́, військо́ви́х
орудний військо́ви́м військо́во́ю військо́ви́м військо́ви́ми
місцевий на/у військо́во́му, військо́ві́м на/у військо́ві́й на/у військо́во́му, військо́ві́м на/у військо́ви́х

Словник синонімів

ВІЙСЬКОВИ́К (людина, що служить у війську, армії), ВІЙСЬКОВОСЛУЖБО́ВЕЦЬ, ВІЙСЬКО́ВИЙ, АРМІ́ЄЦЬрідше.Кадровий військовик.. був у високому чині (О. Гончар); Змінилося саме поняття військовослужбовця. Від людини з рушницею - до пульта управління балістичними ракетами, від вершника - до надзвукового літака (з журналу); Було велике товариство: 6 чи 7 старих паній.., військовий з генерального штабу (М. Коцюбинський).

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний військо́ви́й військо́ва́ військо́ве́ військо́ві́
родовий військо́во́го військо́во́ї військо́во́го військо́ви́х
давальний військо́во́му військо́ві́й військо́во́му військо́ви́м
знахідний військо́ви́й, військо́во́го військо́ву́ військо́ве́ військо́ві́, військо́ви́х
орудний військо́ви́м військо́во́ю військо́ви́м військо́ви́ми
місцевий на/у військо́во́му, військо́ві́м на/у військо́ві́й на/у військо́во́му, військо́ві́м на/у військо́ви́х

Словник синонімів

ВІЙСЬКОВИ́К (людина, що служить у війську, армії), ВІЙСЬКОВОСЛУЖБО́ВЕЦЬ, ВІЙСЬКО́ВИЙ, АРМІ́ЄЦЬрідше.Кадровий військовик.. був у високому чині (О. Гончар); Змінилося саме поняття військовослужбовця. Від людини з рушницею - до пульта управління балістичними ракетами, від вершника - до надзвукового літака (з журналу); Було велике товариство: 6 чи 7 старих паній.., військовий з генерального штабу (М. Коцюбинський).