-1-
іменник середнього роду
* Але: два, три, чотири ві́йська

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ві́йсько війська́
родовий ві́йська військ
давальний ві́йську, ві́йськові війська́м
знахідний ві́йсько війська́
орудний ві́йськом війська́ми
місцевий на/у ві́йську на/у війська́х
кличний ві́йсько* війська́*

Словник синонімів

ВІ́ЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), А́РМІЯ, СИ́ЛИ[СИ́ЛАрідше]з означ., ПОЛКИ́мн., поет.,РАТЬіст., поет.,ДРУЖИ́НАіст., поет.,ПОТУ́ГАзаст.; ЗБРО́ЙНІ СИ́ЛИ (держави); ВО́ЇНСТВО, ПО́ЛЧИЩЕ, НАВА́ЛА, ОРДА́зневажл. (про ворожі великі з’єднання). Незважаючи на пізній час, нічого не перестрілося війську козацькому (Марко Вовчок); Війська продовжували прибувати. Йшли люди, рухалась техніка (О. Гончар); Повстанська армія; Грізно тіпав [Святослав] половців своїми хоробрими полками (Панас Мирний); Зійшлась з околиць партизанська рать опівночі знайомими шляхами (М. Терещенко); Носив єси [вітре] на байдаках, На половчан, На Кобяка, Дружину тую Святославлю (Т. Шевченко); Послав цар свої потуги в Литву (М. Старицький); Збройні сили України; Тезаєвич пан Іпполит, - Надута, горда, зла личина з великим воїнством валить (І. Котляревський); Фашистські полчища; Велика армія сунула до старовинного міста, яке не вперше бачило під своїми стінами ворожі навали (П. Кочура).

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ві́йсько війська́
родовий ві́йська військ
давальний ві́йську, ві́йськові війська́м
знахідний ві́йсько війська́
орудний ві́йськом війська́ми
місцевий на/у ві́йську на/у війська́х
кличний ві́йсько* війська́*

Словник синонімів

ВІ́ЙСЬКО (сукупність озброєних загонів, військових підрозділів), А́РМІЯ, СИ́ЛИ[СИ́ЛАрідше]з означ., ПОЛКИ́мн., поет.,РАТЬіст., поет.,ДРУЖИ́НАіст., поет.,ПОТУ́ГАзаст.; ЗБРО́ЙНІ СИ́ЛИ (держави); ВО́ЇНСТВО, ПО́ЛЧИЩЕ, НАВА́ЛА, ОРДА́зневажл. (про ворожі великі з’єднання). Незважаючи на пізній час, нічого не перестрілося війську козацькому (Марко Вовчок); Війська продовжували прибувати. Йшли люди, рухалась техніка (О. Гончар); Повстанська армія; Грізно тіпав [Святослав] половців своїми хоробрими полками (Панас Мирний); Зійшлась з околиць партизанська рать опівночі знайомими шляхами (М. Терещенко); Носив єси [вітре] на байдаках, На половчан, На Кобяка, Дружину тую Святославлю (Т. Шевченко); Послав цар свої потуги в Литву (М. Старицький); Збройні сили України; Тезаєвич пан Іпполит, - Надута, горда, зла личина з великим воїнством валить (І. Котляревський); Фашистські полчища; Велика армія сунула до старовинного міста, яке не вперше бачило під своїми стінами ворожі навали (П. Кочура).